Що собою являла Люблінська унія? Роки, причини та наслідки

Термін «унія» означає об’єднання. Унії бувають політичні та церковні. У 1569 році в польському місті Люблін проходив польсько-литовський сейм, на якому була підписана політична унія про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського, в результаті якого утворилася  нова держава – Річ Посполита. Люблінська унія мала  великий вплив на історію не лише Польщі та Литви, але й України. Адже більшість українських земель перейшли в управління Польського королівства і це спричинило багато змін у їхньому становищі.

Читайте також: Що зробив Михайло Грушевський для історії України? 20 фактів про Грушевського

Люблінська унія: основні причини об’єднання Польщі та Литви у одну державу 

Головна причина об’єднання  Великого князівства Литовського з Польським королівством – зовнішні загрози. Спільними силами було легше протистояти військовим нападам Московії, Османської імперії та Кримського ханства.  

Московське князівство з другої половини XV сторіччя почало відвойовувати в Литви українські та білоруські землі. За пів сторіччя Литва втратила майже третину своїх територій. В середині XVI сторіч російський цар Іван IV Грозний розпочав  Лівонську війну, щоб утвердити свою владу на Балтійському узбережжі. Литва в цій війні підтримувала Лівонський орден і зазнала ряду невдач. Для того щоб уникнути завоювання Московією їй був потрібен надійний союзник. З цією метою почалися переговори з Сигізмундом ІІ Августом – Польським королем і Великим князем Литовським.

До основних причин укладання Люблінської унії також відносять:

• Бажання шляхти розширити права. Литовська, українська й білоруська шляхта прагнула мати такі ж права і привілеї, як польське шляхетство. А саме: недоторканність особи шляхтича та його маєтностей, які можна було відібрати лише за відповідним рішенням суду. Слово шляхтича у суді прирівнювалося до юридичного доказу.  Під час роботи сейму варто одному шляхтичу сказати слово «вето» і закон не ухвалювався. 
• Економічні вигоди. У Польському королівстві в середині XVI століття було економічне піднесення. Польські шляхтичі активно продавали сільськогосподарську продукцію європейським державам, які були виснажені війнами та переворотами. 

Унія сприяли економічному розвитку Польщі та Литви через вільний обмін ресурсами та товарами.

На яких умовах підписана Люблінська унія

Литовські магнати почали перемовини про унію з Королівством Польським ще у січні 1564 року. Перемовини тривали до грудня 1568 року і для остаточного погодження унійного проекту король скликав до Любліна сейм за участю обох сторін.

Сейм зібрався у січні 1569 року. На ньому точилися гострі дискусії про модель майбутньої унії – від вільного союзу двох суверенних держав до приєднання Литви, у вигляді провінції  Польщі. Литовські посли, боячись втратити політичну незалежність своєї держави, в ніч на 1 березня потайки покинули Люблін.

Король за підтримки польських магнатів і литовської та української шляхти, яка намагалася отримати права та привілеї польської шляхти, оголосив універсал  про відбирання в Литовського князівства та приєднання до Польського королівства Волинського та Подільського воєводств. Литва була послаблена Лівонською війною та внутрішніми суперечностями і не чинила супротиву. Тоді король видав ще один універсал про відібрання у Литви та приєднання до Польщі Київського та Брацлавського воєводств. Це зменшило територію Великого князівства Литовського вдвічі.

Литовські посли змушені були повернутися на Люблінський сейм, щоб зберегти певну автономію залишкам їхньої держави та просити короля не відбирати в них маєтки. 24 травня вони склали присягу Короні Польській, а 1 липня підписали акт про унію.

Згідно Люблінської унії Польща і Литва об’єднувалися у конфедерацію – Річ Посполиту. Столицею обрали Краків. У 1596 році столицю перенесли до Варшави.

Річ Посполита мала:

• Виборного короля;
• Спільний Сейм і Сенат;
• Єдину зовнішню політику; 
• Спільну казну й грошову одиницю;
• Державну релігію – католицьку віру;
• Пани Польщі та Литви отримали право мати маєтки на всій території Речі Посполитої.

За Польщею та Литвою зберігалися власні правові системи, судочинство, адміністрації, військо, скарбниця і державна мова. Тому в управлінні, діловодстві і судочинстві використовувалася мова, яку місцевим законодавством визнавали офіційною.

У 1573 році на сеймі, що проходив у Варшаві, була ухвалена конфедерація, що гарантувала для народів Речі Посполитої свободу віросповідання та релігійну толерантність. Однак вища державна влада належала королю, який був прибічником католицизму та вальному сеймові, до якого входили вище католицьке духовенство, магнати й шляхта.

Наслідки Люблінської унії для України

Для України Люблінська унія мала негативні наслідки. Майже всі землі опинилися під владою католицької та кріпосної Польщі. Польські магнати і шляхта отримали можливості для привласнення українських земель і нещадного визиску міщан і селян.   

В адміністративному управлінні Україною відбулися такі зміни:

• Українські землі поділили на 6 воєводств: Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське, Подільське та Руське (Галичина).
• Воєводства очолювали воєводи, яких призначав уряд.
• Воєводства поділялися на повіти, які очолювали старости, яких призначав король.
• Представниками адміністративної влади були: воєводи, старости і каштеляни (коменданти фортець).
• У кожному повіті на сеймику шляхта вирішувала справи місцевого порядку.
• У кожному повіті був городський і земський суд. Городський суд очолював староста, а земський – обирався місцевою шляхтою. Городський суд розглядав кримінальні справи (вбивства, побої, пограбування, крадіжки тощо), а земський – цивільні (межові суперечки шляхти, майнові конфлікти тощо).
• Селянів, які прожили на землях шляхти понад 10 років, перетворили на кріпаків. Селянів-утікачів мали право розшукувати та повертати протягом 20 років.
• Створювалися польські фільварки – великі феодальні господарства, на яких використовувалася підневільна праця селян.
• У справи православних церков мала право втручатися світська влада.

З метою захисту православ’я та українського народу почали зароджуватися братства та козацтво. Братства збирали кошти, на які будували церкви, відкривали школи та друкували книги. 

Які наслідки Люблінська унія мала для України – дивіться відео

Дивіться запропоноване Ютуб відео про причини об’єднання  Великого князівства Литовського з Польським королівством, що собою представляла Річ Посполита та які наслідки мала Люблінська унія для України на нашому порталі.

Висновки

В результаті підписання Люблінської унії:

• Утворилася монархічна конфедерація Річ Посполита, яка була однією з найбільших держав Європи в ранньому новому часі та проіснувала до 1795 року. 
• Розповсюдження католицтва. Оскільки католицьку віру було встановлено, як державну релігію Речі Посполитої, то вона поширилася на всю територію конфедерації.
• Більша частина українських земель підпала під владу Королівства Польського – правобережжя (Київське, Волинське та Брацлавське воєводства) і частина лівобережжя (Руське (Галичина), Подільське й Белзьке воєводства).

Україна втратила політичну автономію, яку мала в складі Великого князівства Литовського. Її землі перейшли до польських магнатів і шляхти і на них запанував тяжкий національний, релігійний та соціальний гніт.

Питання-відповіді про Люблінську унію