Столиця Китаю, Пекін, здається ідеальним поєднанням традицій та ультрасучасних технологій. Ми бачимо імператорські палаци, великі площі, сучасні райони. Але столиця Китаю – це також купа проблем, бюрократичних перепон, екологічних криз і прихованих просторів. Ця стаття покаже вам Пекін, яким ви його, можливо, не бачили. Ми розкажемо 17 фактів, яскравих і несподіваних, і змусимо вас по-іншому поглянути на це місто.
Столиця Китаю: Пекін як місто контрастів
Пекін – це столиця Китаю з кількатисячною історією. Він був політичним центром різних династій, простягнувши корені у прадавні часи. Одночасно він – символ модернізації, технологій і амбіцій. У столиці Китаю ви зустрінете вузькі старі вулички і поряд хмарочоси. Ви побачите імператорські сади та урядові квартали. Але за фасадами блиску часто ховаються історії людей, які змушені боротись за право належати цьому місту.
Столиця Китаю – точка злиття минулого й майбутнього. Але дещо у цьому трохи химерному з точки зору європейців світі може справді шокувати та перевернути уявлення про столицю Китаю. Ми забрали саме такі факти
17 фактів, що перевернуть ваше уявлення про Пекін
Столиця Китаю – одне з найдивніших місць на світі. Щоб у цьому переконатися, читайте факти про столицю Китаю, які можуть вас здивувати.
- Столиця Китаю – один із світових лідерів за кількістю мільярдерів та регулярно опиняється на перших місцях рейтингів за цим показником. Це означає, що поруч із бідністю існує величезне багатство.
- Під столицею Китаю є мережа підземних укриттів, побудованих за епохи холодної війни. З часом деякі з цих укриттів стали житлом для мігрантів чи людей з низькими доходами. Вони живуть у тісних умовах, часто без вікон, з обмеженою вентиляцією.
- У Китаї і Пекіні зокрема використовується система хукоу – реєстрація домогосподарства, щось подібне до прописки. Хоч вона розповсюджена по всьому Китаю, особливо багато проблем приносить у Пекіні, де багато мігрантів. Люди без пекінського хукоу довгий час не могли вільно записати дітей до держшкіл, мати повне страхування, користуватись повним спектром соціальних послуг. Але зараз є зміни: уряд Китаю в 2024–2025 роках оголосив новий п’ятирічний план реформувати систему hukou, щоб інтегрувати селян та мігрантів до міст.
- У столиці Китаю не можна просто купити довільний автомобільний номерний знак. Потрібно брати участь у лотереї. Вона враховує не лише щасливий випадок, але й бали: податки, внески, чи людина вже має інші ресурси – усе це може вплинути на шанси.

- Столиця Китаю має дуже непростий, часто неприємний, клімат. Зими можуть бути морозні, іноді зі снігом і сухим холодом. Літо – спекотне, вологе, часто з пиловими бурями навесні. Це ставить виклики для комфорту життя та енергоспоживання (на опалення й кондиціювання).
- У столиці Китаю є „будинок з привидами” прямо в центрі мегаполіса. У районі Dongcheng існує старий будинок Chaonei No. 81, побудований у стилі французького бароко. Він довго стояв порожнім і обростає легендами. З ним пов’язують страшні історії про привидів.
- На північ від центру столиці Китаю в районі Changping знаходиться незавершений парк розваг “Wonderland”. Його почали будувати як грандіозний проєкт, але будівництво зупинили. Конструкції стоять недобудованими роками. Деякі території перетворились на тимчасові городи місцевих.
- У столиці Китаю багато районів з дуже високою щільністю населення, а квартири часто мають малесеньку площу. Люди з низьким доходом або ж мігранти змушені жити в дуже компактних умовах. Дослідження в Китаї показують зв’язок між поганими житловими умовами і підвищеним ризиком стресу й депресії.

- Китай має сувору цензуру ЗМІ та інтернету. Деякі повідомлення, які влада вважає занадто негативними або „незручними”, можуть бути видалені без пояснень. Наприклад, у ЗМІ останнім часом говорять, що влада Пекіна прагне контролювати пости з „песимізмом, занепокоєнням чи критикою”.
- У столиці Китаю не вистачає води. Водопостачання залежить від складних систем – каналів, водопроводів із сусідніх регіонів, очищення стічних вод. Влада також впроваджує заходи з обмеження споживання, моніторинг витрат і заохочує ощадне водокористування.
- У минулому столиця Китаю була відома рекордним забрудненням повітря, густим смогом, низькою видимістю, але ситуація вже покращується. У 2024 році Пекін досяг рекордних результатів: 290 днів із хорошою або помірною якістю повітря, середній рівень забруднення – 30,5 мкг/м³. Порівняно з 2013 роком, рівень зменшився на 65,9 %. Кількість днів із сильним забрудненням знизилась з 58 до 2 у 2024 році.
- Всередині столиці Китаю є квартали зі старими будинками та залишками колишніх сіл. Виглядають такі ділянки посеред сучасного мегаполісу дуже химерно. Люди можуть жити в них в умовах, що далекі від комфорту, хоча навколо – модерн.
- У столиці Китаю колись текли річки, а зараз їх практично немає. Річка “Yuhe” (частина Великого каналу) колись текла в межах другого кільця Пекіна. Її канал із часом закрили (зробили тунелем) близько 1956 року.

- У центрі столиці Китаю, особливо історичних частинах, існують старовинні дренажні системи. Наприклад, Заборонене Місто має систему підземних каналів – до 15 км зливових каналів – щоб вода від дощів відводилась без затоплення.
- У районі Тунчжоу працює археологічний парк Люсіан (Luxian). Це просто вражаюче поєднання археологічних знахідок та сучасних технологій. Можна одночасно розглядати старовинні предмети та зануритися у 3D-реконстуркції древніх будівель. Завдяки реконструйованій архітектурі та пейзажам епохи Хань, ви ніби перенесетесь на тисячі років назад.
- У столиці Китаю соціальна кредитна система охоплює не лише фінанси чи виплати по кредитах. Вона реєструє порушення правил: маячки утилізації сміття, порушення правил дорожнього руху, публічні поведінки. Низький бал може обмежити доступ до кредитів, подорожей (квитків на літак, швидкісні потяги) або престижних послуг.
- У столиці Китаю існує офіс погодного модифікування (Beijing Weather Modification Office), що займається «запиленням хмар». Він може запускати ракети чи снаряди зі срібним йодидом, щоб стимулювати опади або очистити небо перед парадами чи важливими святами.

Пекін – це більше, ніж туристичні пам’ятки і офіційні фасади. Це надзвичайно цікаве місто сповнене розкоші, новітніх технологій, водночас нерівності, прихованих просторів, екологічних криз. Столиця Китаю одночасно символізує владу, амбіції, міські виклики й тонку рівновагу між контролем і свободою. Якщо ви думали, що Пекін – це лише пафос і паради, тепер маєте образ набагато складніший.
Відповіді на часті запитання
Китайці називають Пекін «Бейцзін» (北京), що буквально означає «північна столиця». Цю назву місто отримало, щоб відрізнятися від Нанкіна – «південної столиці». Таке розділення існує з часів династії Мін.
Назва «Пекін» прийшла з французької транскрипції старої системи Wade–Giles. У міжнародних документах використовують саме форму «Бейцзін», але історично українці звикли до «Пекін».
У 2025 році в столиці Китаю проживає близько 22 мільйона людей. Це одне з найбільш густонаселених міст світу. Населення продовжує зростати завдяки внутрішній міграції та розвитку передмість.
