Дві підозрювані у «справі Міндіча» – працівниці бек-офісу Енергоатому Леся Устименко та Людмила Зоріна – невдовзі залишать слідчий ізолятор. За даними журналістів, за них внесли визначені судом застави. Обидві жінки проходять у провадженні, що стосується можливої легалізації коштів і корупційних зловживань у сфері енергетики.
Історія резонує не лише сумами, а й джерелом коштів: 37 мільйонів гривень на рахунок суду перерахувала компанія, про яку майже нічого не відомо широкому загалу. Це додає питання до прозорості походження коштів і може стати окремою лінією перевірки для правоохоронців.
«Внесли поки що найменші застави у справі Міндіча – за двох працівниць бек-офісу Енергоатому Зоріну та Устименко», – повідомив журналіст Олег Новіков.
Що сталося
Суд раніше визначив запобіжні заходи для підозрюваних: для Устименко та Зоріної – застави у 25 і 12 мільйонів гривень відповідно до ухвал суду. Після перерахування коштів їх мають звільнити з-під варти. Про внесення застави повідомили журналісти, які висвітлюють хід розслідування.
Справу розслідують НАБУ та САП. Правоохоронці вважають, що організована група могла впливати на кадрові та фінансові рішення на стратегічному підприємстві через посередників.
Хто заплатив заставу і що про нього відомо
За інформацією журналістів, усі 37 мільйонів гривень внесла фірма «Вангар». Компанію зареєстровано у травні цього року зі статутним капіталом 1000 гривень. Згідно з даними YouControl, у «Вангар» немає у власності нерухомості чи автотранспорту, а ознак активної господарської діяльності не виявлено. Задекларований основний вид діяльності – «виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі».
Зв’язатися з директором та бенефіціаром компанії Анатолієм Соболем журналістам не вдалося. Родичі Соболя, зі свого боку, запевняють, що не знайомі з фігурантками та не знають деталей внесення застав.
Журналісти «Радіо Свобода» з’ясували: компанія «Вангар», що внесла 37 мільйонів гривень, молода і без задокументованих активів – це посилило увагу до походження коштів.
Які обмеження діятимуть після виходу
Після звільнення з-під варти підозрювані мають дотримуватися визначених судом обов’язків. Це стандартна практика у справах, де обрано заставу як запобіжний захід, і вона спрямована на запобігання тиску на свідків та ризикам переховування.
- Здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
- Не залишати межі міста Києва та Київської області без дозволу.
- Повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи.
- Утримуватися від контактів з особами, визначеними в ухвалі суду.
- З’являтися до детектива, прокурора чи суду за кожною вимогою.
Інші підозрювані та запобіжні заходи
Напередодні Вищий антикорупційний суд обрав тримання під вартою з альтернативою застави ще для трьох фігурантів провадження. Йдеться, зокрема, про виконавчого директора з безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова (на «плівках НАБУ» – «Тенор»), ексрадника колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та приватного підприємця Ігоря Фурсенка («Рьошик»).
Справу продовжують розслідувати детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП. Остаточні рішення щодо винуватості чи невинуватості фігурантів ухвалюватиме суд за результатами розгляду.
Контекст «справи Міндіча»
Під час тривалого розслідування антикорупційні органи оприлюднили матеріали, відомі як «плівки Міндіча», де фігуранти нібито використовують псевдоніми: «Карлсон», «Професор», «Рокет», «Тенор», «Че Гевара», «Шугармен» і «Реформатор». За даними слідства, група могла впливати на фінансові та кадрові рішення у державній компанії Енергоатом через сторонніх осіб.
Матеріали справи привернули підвищену увагу суспільства через можливий масштаб і потенційний вплив на стратегічний сектор енергетики. Позиції сторін процесу та їхні докази будуть оцінюватися в суді.
Що це означає для читачів
Застави як запобіжний захід не скасовують підозри, але тимчасово змінюють умови тримання під вартою – із СІЗО на свободу з обмеженнями. Надалі хід розслідування, судові засідання та дотримання умов застави визначать, чи буде змінено запобіжні заходи або висунуті нові обвинувачення.
Короткий висновок – стежити за фактами: увага до походження коштів і прозорості процесів зростає. Читайте офіційні повідомлення слідчих органів і суду – саме вони задають тон подальшим подіям у резонансній справі.
