Американське Міністерство фінансів застосувало санкції OFAC до дві українські компанії – київської «Екофера» і харківської «ГК ІМПЕРАТИВ УКРАЇНА». За оприлюдненими даними, структури використовувалися іранським агентом закупівель для транзиту електроніки, придатної до військового застосування. Історія викриває слабкі місця державних систем контролю та ставить питання про запобігання подібним схемам у майбутньому.
Що повідомили у США
Офіс контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США включив обидві компанії до списків обмежень за сприяння Ірану в придбанні авіаційно-космічних електронних компонентів у 2021-2023 роках. У відкритих матеріалах ідеться, що деталі прямували на виробничі потужності Іран Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA).
Йдеться про елементи інерціальних навігаційних систем – позиційні індикатори, магнітометри та інші компоненти, які міжнародні класифікації відносять до товари подвійного призначення. Частина з них могла використовуватися у виробництві безпілотних літальних апаратів, зокрема безпілотники типу «Шахед» та лінійку Ababil, що зазначено у звітах американської сторони.
Як діяла мережа постачання
За даними, на які посилається українська волонтерка Марія Берлінська, компоненти закуповували у постачальників з Європейського Союзу та країн Азії. В Україну вони заходили як «електронне обладнання» чи «сенсорні модулі», а далі реекспортувалися у треті юрисдикції – зокрема Об’єднані Арабські Емірати, Туреччину та Вірменію – зі стандартним пакетом митних документів.
Прямих відправлень з України до Ірану встановлено не було. Остаточну доставку до HESA забезпечували посередницькі хаби за межами України, що ускладнювало виявлення кінцевого отримувача на ранніх етапах ланцюга.
Хто координував закупівлі
У схемі фігурує іранський агент Бахрам Табібі, який, за даними Мінфіну США, використовував українські структури як «прокладки». Обидві компанії мали мінімальні штати, не володіли виробничими потужностями та демонстрували зовнішньоекономічні обороти, непропорційні задекларованим видам діяльності – типові ознаки транзитно-проксі вузлів.
Чому схему ідентифікували США
Як пояснює Берлінська, американські органи поєднали кілька джерел і каналів даних – від банківських інвойсів у третіх країнах до технічної розвідки. Серед інструментів згадуються SWIFT-моніторинг, доступ до баз митниць кількох держав, а також інші канали збору інформації.
«Ніхто їх не помічає і не закриває. Місяцями, а може й роками… Так, ви все правильно прочитали – фірми з Києва і Харкова постачають компоненти, щоб бомбили Київ і Харків», – написала Марія Берлінська. «Україна могла навіть не знати, куди далі йшли компоненти… Але є докази, що система контролю була настільки слабкою та перевантаженою, що іранська мережа могла працювати непоміченою».
Наслідки: що відбувається зараз
Після рішення OFAC діяльність компаній стала публічною, що посилило суспільний запит на встановлення бенефіціарів, керівників і причетних працівників. Загалом під санкції потрапили тридцять дві фізичні та юридичні особи, але з українського боку названо саме дві структури.
У публічній площині лунають вимоги до державних органів посилити експортний контроль та фінансовий моніторинг, зокрема для миттєвого виявлення невідповідності товарів задекларованим кодам і видам діяльності, а також для більш глибокої перевірки ланцюгів реекспорту.
Контекст: що таке OFAC і «подвійне призначення»
OFAC – підрозділ Міністерства фінансів США, який адмініструє та забезпечує виконання санкційних програм США. Потрапляння до списків обмежень означає блокування американських активів, заборону на фінансові операції у доларах США та обмеження для партнерів у світі.
Термін «товари подвійного призначення» описує продукцію, що має як цивільне, так і військове застосування. У випадку з Іраном ідеться про елементи інерціальної навігації – наприклад, магнітометри та індикатори положення – які можуть використовуватися в авіації, робототехніці та безпілотних платформах.
Головне за хвилину
- OFAC запровадив санкції проти «ГК ІМПЕРАТИВ УКРАЇНА» (Харків) та «Екофера» (Київ).
- За даними США, у 2021-2023 роках ці структури використовувалися як транзитні «прокладки» для електронних компонентів.
- Постачання відбувалося з ЄС та Азії, далі – реекспорт в ОАЕ, Туреччину та Вірменію; прямих відправлень до Ірану з України не зафіксовано.
- Кінцевим отримувачем вказується HESA, виробник військових літаків та БПЛА Ababil; у матеріалах згадуються і можливі «Шахеди».
- Публічна реакція в Україні – вимога ідентифікувати власників і посилити системи контролю.
Що далі: на що чекати
Публічний тиск та американські санкції можуть стимулювати перегляд практик комплаєнсу для імпортерів і експортерів електроніки, додаткові перевірки митних кодів і кінцевих отримувачів, а також координацію між фінансовими установами та контролюючими органами. Посилення внутрішніх процедур зменшить ризик використання українських юрисдикцій у складних схемах транзиту.
Висновок-орієнтир
Санкційні рішення США створили точку неповернення для фігурантів і дали сигнал ринку: прозорість бенефіціарів та контроль ланцюгів постачання – не формальність, а безпекова необхідність. Для бізнесу це нагода перевірити комплаєнс, для держави – оновити інструменти контролю, аби подібні «прокладки» більше не працювали.
