Українські прислів’я та приказки — це невичерпне джерело народної мудрості. У них — досвід, спостереження, гумор і правда. Вони короткі, але влучні. З ними легше пояснити складні речі простою мовою. Прислів’я супроводжували людей з давніх давен. Їх говорили батьки, бабусі, дідусі. Їх використовували в піснях, казках, бесідах. Через них передавалися цінності — про життя, працю, щастя, дружбу та сім’ю. Саме про це й піде мова далі.
Прислів’я та приказки про життя
Життя — це дорога. І в кожного вона своя. Прислів’я про життя — це як дорожні знаки. Вони підказують, куди йти, чого остерігатися, що цінувати. Ось кілька влучних народних висловів:
- Життя прожити — не поле перейти.
- Не все те золото, що блищить.
- Як постелиш, так і виспишся.
- Що посієш, те й пожнеш.
- Біда не ходить одна.
- У страху очі великі.
- Без лиха й добра не пізнаєш.
- Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
- Де багато господарів, там хата неметена.
- Не той багатий, у кого багато, а той, кому досить.
Ці прислів’я навчають: думати перед дією, бути чесним, не бігти за блиском, цінувати прості речі. Народ бачив життя різним — і радів, і страждав. Тому ці фрази такі глибокі.
Прислів’я та приказки про працю
Працю в Україні завжди шанували. З малих років дітей учили допомагати, бути дбайливими, сумлінними. “Без труда нема плода” — це не просто слова, а стиль життя. Ось добірка прислів’їв про працю:
- Хто не працює, той не їсть.
- Праця людину годує, а лінь марнує.
- Не поспішай язиком, а поспішай руками.
- Що влітку заробиш — взимку з’їси.
- Лінь — мати вбогості.
- Рано вставати — багато знати.
- Бджола мала, а й та працює.
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- Без роботи день роком стає.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
- Не дивись на чоловіка, а на його діло.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Ці прислів’я нагадують: щоб щось мати — треба працювати. У них — повага до хлібороба, до майстра, до кожного, хто трудиться чесно. Навіть зараз ці слова звучать дуже сучасно: у світі можливостей, швидкості й конкуренції праця залишається головним ключем до результату.
Прислів’я та приказки про дружбу
Дружба — як скарб. Її важко знайти, але легко втратити. Народ здавна помічав, хто є справжнім другом, а хто — тільки до першої біди. Ось кілька висловів:
- Друг пізнається в біді.
- Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
- З добрим дружись, а з лихим стережись.
- Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти.
- Друзів багато, та вірних мало.
- Вірний друг — найбільший скарб.
- Один дуб у полі – не ліс.
- Один кіл плота не держить.
- Де дружно, там не сутужно.
- Дружний табун і вовків не боїться.
- Дружба й братство – дорожче багатство.
- Одежа краща нова, друзі кращі старі.
- У друга вода солодша від вражого меду.
Дружбу треба берегти, про це нагадують народні прислів’я. Вона не терпить зради, брехні чи заздрості. Справжній друг не лише порадіє, але й підставить плече, коли важко. Це завжди двосторонній зв’язок.

Прислів’я та приказки про сім’ю
Сім’я — основа життя. Вона дає тепло, підтримку, захист. Народні прислвв’я завжди підкреслювали її значення. У прислів’ях відображено, як важливо жити в злагоді, шанувати батьків, ростити дітей з любов’ю. Ось добірка:
- Який кущ, така й калина; який батько, така й дитина.
- У дружній сім’ї і в холод тепло.
- Чоловік — голова, а жінка — шия.
- Добра жінка — господиня в хаті, мир у родині.
- Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
- У дитини заболить пальчик, а в мами — серце.
- Немає іншого скарбу, крім сімейного ладу.
- Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.
- Сім’я міцна – горе плаче.
- Вся сім’я разом, так і душа на місці.
Родина — не тільки про кров, а про підтримку, терпіння, любов. Добра сім’я — це опора, нагадують прислів’я. І немає нічого важливішого, ніж мир у хаті.
Прислів’я та приказки про щастя
Щастя кожен розуміє по-своєму. Але український народ знав: щастя — не в грошах, не в розкошах, а в простих речах — здоров’ї, любові, чесності, праці. Про це і складені численні приказки та прислів’я:
- Не в грошах щастя.
- Щастя — як здоров’я: коли є — не цінуєш, а як зникне — шкодуєш.
- Добре слово — вже півщастя.
- Не родися багатим, а родися щасливим.
- Не кожна Настя має однакове щастя.
- Хто чужому щастю заздрить, той свого не бачить.
- Справжнє щастя завжди попереду.
- Кожен коваль свого щастя.
- Не родися красивою, а родися щасливою.
- Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.
- Щастя з нещастям в одних санях їздять.
Ці прості фрази нагадують, що щастя поруч. Часто його не треба шукати далеко. Воно в усмішці дитини, у теплому слові, у спокійному вечорі з рідними. Український народ умів бути щасливим навіть у найважчі часи — бо вмів радіти дрібницям.
Українські народні прислів’я – відео
Сподобалися прислів’я із нашої статті? Ще більше перлин народної мудрості знайдете у відео:
Висновки
Прислів’я — це поради, які не втратили сили навіть у XXI столітті. Вони — короткі, але влучні. Вони змушують замислитись. Вони нагадують про найголовніше: про чесність, працю, любов, вірність, тепло. Ця добірка — лише мала частина величезної скарбниці української народної мудрості. Варто читати їх частіше, передавати їх дітям. Варто вчитися в них — бо вони справді допомагають жити.
Відповіді на часті запитання
Прислів’я — це короткий вислів із повчанням або глибоким змістом. Приказка — це образний вислів без повчального завершення. Прислів’я має закінчену думку, а приказка — ні.
Це прислів’я значить, що багато людей не повинні чекати на когось одного. Краще діяти всім разом і не затримувати справу. Вислів закликає до порядку й поваги до часу інших.
Це прислів’я означає, що зовнішній вигляд може бути оманливим. Те, що гарне на вигляд, не завжди добре всередині. Варто цінувати не зовнішнє, а суть.
Автор порталу Harni News
Головна редакторка Harni News, що має багаторічний досвід у копірайтингу та створенні контенту. Вона відповідальна за якість та унікальність матеріалів на порталі, керує процесом створення контенту і розвитком редакції. Під її керівництвом редакція Harni News стала прикладом високих стандартів у журналістиці, пропонуючи читачам актуальні та цікаві матеріали. Анастасія завжди прагне до інновацій, впроваджуючи нові підходи до написання та подачі інформації.