Коли і де діяло Кирило Мефодіївське братство? Як утворилося братство?

Кирило-Мефодіївське братство – одна з найбільш недооцінених сторінок історії України. Це таємне товариство, що діяло в 1845-1847 роках. Його метою було скасування кріпосного права, об’єднання українських земель, розвиток національної культури та мови. 

Чим воно таке важливе? Саме Кирило-Мефодіївське братство стало першою справжньою українською політичною організацією. Воно вперше чітко сформулювало ідею української державності.

Читайте також: Що собою являла Люблінська унія? Роки, причини та наслідки

Як створювалося Кирило-Мефодіївське братство

У першій половині XIX століття Україна знаходилася під владою Російської імперії. Це були складні часи для нашого народу. Яких тільки утисків не приходилося зазнавати. Кріпосне право перетворило людей на рабів. Але і вільні громадяни не мали права бути просто українцями. Наша мова та культура були під забороною. Не можна було не тільки друкувати книги та газети, а навіть вивчати її в навчальних закладах. 

Природньо, що тотальні заборони на гноблення викликали революційних настроїв в суспільстві. Тому наприкінці 1845 року в Києві українські інтелігенти почали об’єднуватися, щоб протистояти імперському свавіллю. 

Засновниками братства стали:

1. Історик, письменник та фольклорист Микола Костомаров;
2. Письменник, історик та мовознавець Пантелеймон Куліш;
3. Фольклорист, етнограф та громадський діяч Опанас Маркович;
4. Письменник та етнограф Василь Білозерський;
5. Письменник, перекладач Микола Гулак.

Назвали новостворену організацію іменами відомих слов’янських просвітників Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».

Кирило-Мефодіївське братство почало швидко розростатися. До його лав стали:

1. Громадський діяч, юрист і поет Георгій Андрузький;
2. Письменник, громадський діяч і перекладач Олександр Навроцький;
3. Педагог, громадський діяч Дмитро Пильчиков;
4. Громадський і культурний діяч Іван Посяда;
5. Громадський діяч і письменник Микола Савич;
6. Історик, письменник і громадський діяч Олександр Тулуб;
7. Письменник та художник Тарас Шевченко. 

Царське слідство стверджувало, що на осінь 1846 р. у братстві було 12 членів. Іншим просто вдалося приховати свою причетність до організації щоб уникнути переслідування. 

Як діяло Кирило-Мефодіївське братство

Кирило-Мефодіївське братство діяло всього 14 місяців але дало поштовх розвитку патріотичних настроїв серед інтелігенції. Головними завданнями руху були:

• Об’єднання українських земель у республіку, можливо, у складі більшої федерації чи конфедерації з іншими слов’янськими народами;
• Скасування кріпосного права, знищення царизму  та його пережитків, запровадження демократії;
• Надання українській мові та культурі рівного статусу з іншими європейськими мовами. 

Організація розробила власну програму з двох частин:

1. “Книга буття українського народу” – історичний твір про минуле України, що пояснював, чому українці мають право на самовизначення;
2. “Статут Слов’янського братства святих Кирила і Мефодія” про цілі та структуру братства.

Кирило-Мефодіївське братство мало чітку ієрархічну структуру. Члени присягали на вірність справі та дотримувалися суворої конспірації. Щоб поширювати свої ідеї братчики використовували різні методи, зокрема:

• Розповсюдження рукописних листівок та прокламацій.
• Проведення таємних зборів та читань.
• Ведення пропаганди серед різних верств населення.

Слід відмітити, що ідеальної одностайності в рядах Кирило-Мефодіївців не було ніколи. Вони підтримували різні шляхи досягнення цілей. Та і мета могла відрізнятися – від повної незалежності України, до федерації з Росією, але на рівних правах. 

Кирило-Мефодіївське братство – розкриття і ліквідація

У 1847 році Кирило-Мефодіївське братство було розкрите царською владою через зраду Олексія Петрова. Юний студент Петров, бідний сирота, втерся в довіру до члена братства Миколи Гулака. Той, не розпізнавши провокатора, поділився з Петровим таємницями товариства, показав йому “Закон Божий” та золоту каблучку. Петров негайно написав донос.

Гулака заарештували в Петербурзі, вилучили каблучку та “Закон Божий”. Петров невдовзі зробив повторний донос, що призвело до арештів Костомарова, Шевченка та інших членів братства. Твори Шевченка, Куліша та Костомарова були заборонені та вилучені з продажу. Члени були заарештовані та піддані суду. 

Кирило-Мефодіївське братство – відео

Щоб більше дізнатися про Кирило-Мефодіївське братство, його діяльність, мету, цінності, перегляньте відео: 

Висновки

Кирило-Мефодіївське братство діяло трохи більше року за офіційною інформацією. Може здатися, що його діяльність не мала якихось практичних наслідків. Але значення його величезне. Товариство стало першою ластівкою, а його ідеї лягли в основу програм майбутніх революціонерів. 

Відповіді на часті запитання про Кирило-Мефодіївське братство