Україна увійшла у період, коли кожен місяць фінансової стійкості має значення. За оцінками The Economist, без нового фінансування державі може бракувати коштів уже наприкінці лютого 2026 року. На тлі затяжної війни ключовим гравцем у підтримці Києва дедалі більше бачать Європу. Видання наполягає: континент має «усвідомити власну силу» і діяти швидше.
Що саме стверджує The Economist
У публікації йдеться про «жорстоку грошову кризу», яка насувається, якщо поточні тенденції не зміняться. За оцінкою видання, до кінця року військові витрати України можуть сягнути близько 360 мільярдів доларів. На цьому тлі наголошується на потребі стабільного і передбачуваного фінансування оборони та критичних бюджетних видатків.
«Україна стикається з жорстокою грошовою кризою. Якщо нічого не зміниться, у кінці лютого в неї закінчаться гроші», – The Economist.
Автори підкреслюють: тривала війна вимагає не лише зброї, а й ліквідності для бюджету, аби виконувати соціальні зобов’язання, платити військовим та підтримувати тил.
Чому акцент на Європі
Аналітики видання наполягають, що саме Європа має ресурси, щоб масштабувати допомогу. За їхніми висновками, військовий бюджет Європи вчетверо більший за російський, а економіка – удесятеро більша. На думку The Economist, ЄС слід не уникати, а прийняти «фінансове суперництво з Росією» – і використати власну перевагу.
Йдеться не лише про оборону: стабільна фінансова підтримка України може стати інвестицією в безпеку самого ЄС, зменшити ризики ескалації та посилити позиції Європи у глобальній політиці.
Які кроки обговорюють у ЄС
У європейських столицях триває дискусія про інструменти довгострокової підтримки. Серед варіантів, які фігурують у публічних обговореннях, – механізми спільного фінансування та довші горизонти планування.
- Збільшення внесків до наявних європейських інструментів підтримки України.
- Запровадження багаторічних програм закупівель оборонної продукції для прогнозованості поставок.
- Рішення щодо доходів від заморожених російських активів як додаткового джерела фінансування.
- Координація промислових замовлень, щоб наростити виробництво боєприпасів і зменшити логістичні затримки.
Усі ці підходи покликані дати змогу Україні планувати оборону не на місяці, а на роки, знижуючи ризики касових розривів.
Що це означає для України
Якщо додаткове фінансування не буде погоджене, ризикованими стають виплати по бюджету та стабільність оборонних програм. За логікою The Economist, вчасні рішення Європи здатні зняти ці ризики, зберегти темп постачань і уникнути «ефекту паузи» у критичний момент.
Натомість узгоджені кроки ЄС посилять довіру інвесторів і партнерів, допоможуть втримати макрофінансову стабільність і забезпечити ресурс для продовження боротьби.
Вікно рішень
У матеріалі The Economist підкреслено часовий фактор: наприкінці лютого 2026 року – рубіж, після якого затримки у фінансуванні можуть мати системний ефект. Відтак питання не лише у сумах, а й у швидкості ухвалення рішень.
Європі пропонують зробити ставку на власну спроможність: масштабна економіка та ширші бюджети дають підстави не тільки підтримати Україну, а й посилити власну безпеку у довгостроковій перспективі.
Суть моменту
Позиція The Economist зводиться до простої формули: Європа має ресурси, щоб виграти фінансову боротьбу – питання у політичній волі та швидкості. Для читача це означає, що найближчі місяці визначать масштаб допомоги і темп змін на фронті. Час – головна валюта, і кожне своєчасне рішення підсилює спільну безпеку.
