Європейська комісія виходить на фінішну пряму із планом, що може змінити фінансування допомоги Україні: заморожені російські активи пропонують використати для репараційного кредиту на 140 млрд євро. Перевага такого підходу – зняти частину навантаження з бюджетів держав ЄС. Та попри підтримку більшості міністрів фінансів, противників усе ще достатньо, щоб зупинити процес.
Часу обмаль: від квітня можливі скорочення витрат у Києві, якщо не буде нового фінансування. У гру входять політичні ризики – від позиції Бельгії до ризику вето з боку Угорщини і Словаччини, а також юридичні складнощі й часові лаги національних парламентів.
Що саме пропонує Єврокомісія
Комісія готує механізм, який дозволить залучити кошти під гарантію заморожених російських активів для великого кредитного пакету на 140 млрд євро. Більшість міністрів фінансів ЄС висловлюється за цей варіант – він виглядає прийнятнішим, ніж пряме збільшення внесків з національних бюджетів.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс попередив, що затягування рішення стане дорожче для ЄС, ніж своєчасний запуск кредитного механізму. Данія, яка нині головує в ЄС і веде переговори, закликала рухатися швидше, аби підготувати узгоджені напрацювання для лідерів напередодні грудневого саміту.
Ключова перепона: Бельгія та ризики для Euroclear
Брюссель залишається обережним: Бельгія побоюється відповідних дій Росії у відповідь на використання активів, що зберігаються у депозитарії Euroclear. Без позиції Бельгії задіяти ці активи неможливо – її згода фактично є системною умовою запуску схеми.
Навіть у разі погодження принципів можуть знадобитися національні гарантії, що означає додаткові процедури в парламентах окремих країн – включно з Німеччиною. Це ризик додаткової затримки на кілька місяців, навіть якщо політичне рішення буде ухвалено.
Ризик вето: роль Угорщини і Словаччини
Угорщина та Словаччина не поспішають давати Бельгії гарантії на випадок претензій Росії. Одне-єдине вето в санкційних рішеннях кожні 6 місяців може розхитати правову конструкцію та ускладнити утримання активів у замороженому стані. Єврокомісія опрацьовує юридичні варіанти, як мінімізувати ризик блокувань, але успіх не гарантований.
Паралельно у процесі братиме участь і Європарламент, що додає політичної непередбачуваності – депутати можуть вимагати змін до тексту і тим самим відкласти старт механізму.
Коли Україні може знадобитися режим жорсткої економії
Без нових надходжень з ЄС або МВФ уряд України вже від квітня змушений буде згортати витрати. Сценарій поступовий: спершу – використання наперед коштів наступного року, потім – спроби розміщення боргових паперів на ринку.
- Етап 1 – авансування доходів наступного року, включно з дивідендами держбанків.
- Етап 2 – розміщення боргових інструментів із ринковою дохідністю.
- Етап 3 – скорочення фінансування громад і програм відбудови.
- Етап 4 – відкладення виплат бюджетникам, медикам, пенсіонерам і військовим як крайній захід, чого не було з початку повномасштабної війни.
Що з МВФ: 8 млрд доларів і умова ЄС
МВФ готує пакет на приблизно 8 млрд доларів, але визначальною умовою залишається рішення ЄС щодо активів і великого кредиту. Пропозиція Єврокомісії до Європарламенту та Ради ЄС має продемонструвати, що Україна витримає додаткове боргове навантаження.
Передбачено й важливий запобіжник: ці кошти не доведеться повертати, якщо Росія завершить війну та виплатить репарації – це є ключовою гарантією для Фонду.
Чому гроші не надійдуть одразу після ухвалення
Навіть у разі політичної згоди країнам доведеться виконати домашні завдання – отримати мандати від національних парламентів на гарантії, яких потребує Бельгія. Швидкої виплати після затвердження не буде – часовий лаг може становити кілька місяців.
На перехідний період ЄС, ймовірно, шукатиме тимчасові позики для Києва, доки повний механізм не запрацює.
Корупційний фактор усередині України
Ситуацію ускладнює розслідування щодо ймовірного розкрадання 100 млн євро в енергетиці. За даними антикорупційних органів, схеми могли діяти через контракти «Енергоатому» з «відкатами» на рівні 10-15%, у провадженні фігурують особи з близького оточення президента.
Угорщина й Словаччина можуть апелювати до цього як до аргументу проти схеми кредитування. Натомість інші держави наполягають на жорсткому контролі за використанням коштів, а не на відмові від підтримки.
Міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунац підкреслив, що альтернатив допомозі Україні практично немає: країна бореться не лише за себе, а й за свободу Європи.
Що відбудеться далі і коли чекати рішень
Комісія працює в режимі дедлайнів – її закликали не тягнути до саміту 18 грудня, а винести узгоджену пропозицію раніше, щоб почати технічні переговори по механіці кредиту. Чим довший процес, тим вища ціна паузи для українських фінансів і оборони.
До фактичних перерахувань залишаються кілька бар’єрів: правові запобіжники проти вето, позиція Бельгії щодо активів Euroclear, участь Європарламенту та ухвалення гарантій у національних парламентах. Кожен із цих елементів може додати тижні, а то й місяці.
Підсумок — гонка проти часу
ЄС стоїть перед вибором: запустити кредит під заморожені активи РФ або прийняти свободу маневру Росії й ризик дефіциту в Україні вже навесні. Для читачів це означає просту річ: чим швидше ухвалять рішення, тим менше шансів побачити потрясіння у виплатах і відбудові. Затягування – дорого, дія – вигідніше.
