У Вінниці 27 січня 2026 року стартувала серія регіональних діалогів між Урядом та бізнесом про євроінтеграцію аграрної галузі. Подія зібрала центральну владу, місцеву адміністрацію, експертів ЄС і представників агробізнесу. На порядку денному – переговорний процес вступу України до ЄС, ключові зміни для агросектору та фінансові інструменти для модернізації. Учасники узгодили підходи до адаптації до правил і стандартів ЄС і координації позицій щодо регуляторних змін.
Перший регіональний діалог: що відбулося
Захід «Агросектор на шляху до ЄС: де ми знаходимося та що на нас чекає попереду» відкрив серію регіональних зустрічей. Долучилися Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка (онлайн), заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, народний депутат України Микола Кучер, начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна та її заступник з європейської інтеграції Андрій Кавунець. Присутніми були також експерти Представництва ЄС в Україні, міжнародні організації, фінансові інституції, аграрні асоціації та регіональний бізнес. Головні теми – від гармонізації законодавства до інвестиційних можливостей і перехідних періодів для галузі.
У фокусі дискусій – практичні кроки бізнесу для роботи за правилами Єдиного ринку. Окремо обговорили механізми контролю, простежуваності та довіри, без яких інтеграція до ринку ЄС неможлива. За підсумками зустрічі учасники підтвердили потребу скоординованих дій держави, бізнесу й партнерів ЄС. Вінниця як один із ключових аграрних регіонів стала стартовим майданчиком для відкритого діалогу про реформи.
Деталі та контекст: реформи, фінанси, регіональний вимір
Урядовці наголосили на пріоритеті гармонізації законодавства в межах Національної програми адаптації та зміцненні інституційної спроможності. Ідеться про те, як інституції реально застосовують правила та працюють системи контролю, що формують довіру на ринку ЄС. За підсумками 2025 року Україна пройшла скринінг за трьома розділами переговорного процесу. Уже створено нормативну основу для елементів Спільної аграрної політики ЄС, включно з Виплатною агенцією, стратегічним плануванням і цифровими інструментами.
Наступний крок – підготовка національного стратегічного плану САП із залученням фермерів та регіонів, що дасть можливість перейти до довгострокового, семирічного планування й інтегрувати екологічні та кліматичні цілі. Парламентська складова реформ триває: ухвалені закони про виплатну агенцію, ветеринарну медицину та благополуччя тварин потребують повної імплементації. Вінниччина підкреслила свій інтерес до реформ: область входить до п’ятірки областей за вирощуванням зернових, цукрових буряків та соняшника і активно розвиває тваринництво.
Окремий блок присвятили фінансуванню й інвестиціям. Європейський Союз підтвердив підтримку українських виробників і доступ до фінансових інструментів для модернізації, розмінування сільгоспземель і відновлення сільської місцевості. Обговорено роль міжнародних фінансових інституцій, програми кредитування та гарантування, а також механізми залучення приватного капіталу. На події презентували брошуру «Вступ до ЄС і агросектор: як працює САП на практиці», що пояснює ключові елементи політики та прикладні інструменти для господарств.
- Гармонізація законодавства та посилення інституцій – ключ до доступу на ринок ЄС.
- CAP/САП на практиці: стратегічне планування, виплатні механізми, цифрові рішення.
- Фінансова підтримка і інвестиції – кредити, гарантії, модернізація, розмінування земель.
- Регіональний фокус: участь громад і бізнесу у формуванні політик і перехідних періодів.
Європейський Союз із початку повномасштабного вторгнення спрямував 230 мільйонів євро на підтримку українських фермерів, а український агросектор щороку забезпечує продовольством близько 400 мільйонів людей. У 2025 році Україна пройшла скринінг за трьома розділами переговорів з ЄС.
Що це означає для фермерів і бізнесу
Для виробників це сигнал готуватися до практичної інтеграції – від стандартів якості, безпечності та простежуваності до екологічних і кліматичних вимог. Впровадження правил ЄС вплине на процеси виробництва, логістику та вихід на ринки, але відкриє доступ до нових фінансових інструментів і довгострокової підтримки. Адаптація до правил ЄС потребує інвестицій у модернізацію, навчання персоналу та цифровізацію контролю. Спільні дії держави, бізнесу та партнерів ЄС мають перетворити євроінтеграцію на можливість зростання, а не на стрес-тест.
Організатори наголосили на відкритості діалогів і подальших регіональних зустрічах. Подію у Вінниці провели Офіс Віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та програма Ukraine2EU у співпраці з Вінницькою обласною військовою адміністрацією і в партнерстві з Офісом відновлення та реформ Кабінету Міністрів України. Наступні кроки – координація позицій щодо перехідних періодів, імплементації законів і запуску інструментів підтримки бізнесу.
