У Вищому антикорупційному суді 12 листопада розглянули запобіжний захід для підприємця Ігоря Фурсенка, який на записах НАБУ фігурує під псевдонімом «Рьошик». За даними із засідання суду, обрано тримання під вартою з альтернативою – застава 95 млн грн. Ім’я Фурсенка слідство пов’язує з «бек-офісом» фінансових операцій у справі щодо зловживань в енергетичному секторі.
Це рішення важливе для всієї галузі, адже йдеться про підозри у впливі на один із ключових державних активів – НАЕК «Енергоатом». Слідство стверджує, що приватні структури намагалися контролювати фінансові потоки через тіньові механізми.
Рішення ВАКС: що саме постановив суд
Суд ухвалив обрати щодо Фурсенка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернатива – внесення застави у розмірі 95 млн грн. Про підсумок засідання стало відомо з відкритого слухання у ВАКС.
У разі внесення застави, за кримінально-процесуальним законом, на підозрюваного можуть бути покладені процесуальні обов’язки – від обмеження пересування до заборони спілкування з певними особами. Конкретний перелік визначається ухвалою суду.
«Бек-офіс» і роль «Рьошика»
За інформацією слідства, «Рьошик» відігравав ключову роль у фінансових транзакціях офісу, який забезпечував легалізацію коштів. Його називають фактичним «головним бухгалтером» схеми – через нього проходили основні платежі, облік і розподіл ресурсів.
Частина грошових виплат здійснювалась за межами України – зокрема під час відряджень представників енергетичних компаній. Такі дії, за версією слідства, ускладнювали відстеження потоків та джерел походження коштів.
Де працював офіс і що там шукали
«Штаб» операцій, за даними правоохоронців, діяв у центрі Києва – у приміщенні, що належить родині екснардепа Андрія Деркача, обвинуваченого у державній зраді та оголошеного у розшук після виїзду до Росії. Саме там, за версією слідства, велася «чорна бухгалтерія», зберігалася готівка та обліковувалися платежі.
Слідство стверджує: готівку та записи з «чорної бухгалтерії» зберігали у «бек-офісі» в центрі Києва, а частину виплат видавали за кордоном під час відряджень представників енергетичних компаній.
Ширший контекст: що відомо про справу в енергетиці
За результатами тривалого розслідування НАБУ та САП було викрито масштабну схему, яка, за даними правоохоронців, охоплювала окремі процеси в державній компанії НАЕК «Енергоатом». Організована група начебто намагалася контролювати кадрові та фінансові рішення через посередників.
На оприлюднених записах, відомих як «плівки Міндіча», фігурують псевдоніми: «Карлсон», «Професор», «Рокет», «Тенор», «Че Гевара», «Шугармен» і «Реформатор». Раніше ВАКС також обирав запобіжні заходи іншим фігурантам – серед них Басов («Тенор») та Миронюк («Рокет»).
Чому це важливо для галузі та читачів
- Довіра до ринку – очищення від корупційних практик напряму впливає на інвестиційний клімат і надійність енергетичних постачань.
- Вартість ресурсів – прозорість закупівель і відсутність «накруток» у ланцюгу постачання здатні зменшити фінансовий тиск на держкомпанії.
- Міжнародна підтримка – якість корпоративного управління у стратегічних активах важлива для партнерів та донорів України.
Найближчі процесуальні кроки, як правило, включають оскарження ухвали захистом, а також подальші слідчі дії – допити, експертизи, аналіз документообігу. Остаточні висновки може дати лише суд під час розгляду справи по суті.
Головні факти одним поглядом
- Суд: Вищий антикорупційний суд.
- Підозрюваний: підприємець Ігор Фурсенко, псевдонім – «Рьошик».
- Запобіжний захід: тримання під вартою.
- Альтернатива: застава 95 млн грн.
- За версією слідства: роль у «бек-офісі» легалізації коштів; частина виплат – за кордоном; «чорна бухгалтерія» – у приміщенні, пов’язаному з родиною Андрія Деркача.
Підсумок: курс на прозорість
Рішення ВАКС у справі «Рьошика» сигналізує про пріоритетність викриття корупційних практик в енергетиці. Для читачів це означає просту річ: чим більше справ доходить до суду, тим ближче ринок до прозорих правил гри та справедливої конкуренції.
