Заява про ухилення від служби пролунала гучно: народний депутат Роман Костенко оцінив масштаби проблеми як критичні. За його словами, нині до 80% призовників полишають навчання у центрах підготовки, а кількість самовільних залишень частин – кількість СЗЧ – може наблизитися до чисельності чинної армії. На тлі заяв політика Офіс Генпрокурора інформує про різке зростання таких випадків у неповний 2025 рік порівняно з 2022-2024 роки.
Що саме заявив Костенко
Депутат наголосив: держава, на його думку, поки що не забезпечила механізми, які б повертали осіб до підготовки або унеможливлювали самовільне залишення. Він також припустив, що кількість ухилянтів може обчислюватися великими числами та наближатися до розмірів діючого війська.
«У нас скоро кількість СЗЧ буде дорівнювати нашій армії…» – зазначив Роман Костенко, підкреслюючи масштаби проблеми.
«80% зараз тікає з центрів підготовки, і країна нічого не робить, щоб їх повернути або створити умови, щоб вони боялись тікати і виконували свій обов’язок», – додав він.
Масштаб і ризики
За оцінкою депутата, ухилення та СЗЧ формують тенденцію, що може підірвати обороноздатність і кадрову стабільність частин. Йдеться не лише про статистику – це про втрату часу на підготовку, додаткове навантаження на інструкторів і командирів, а також про демотивацію тих, хто продовжує службу. Костенко також говорить про «мільйони ухилянтів», наголошуючи на видимості проблеми у публічному просторі.
Дані Офісу Генпрокурора: що відомо
Офіс Генпрокурора нещодавно повідомив про різкий ріст кількості втеч із війська у неповний 2025 рік порівняно з сукупним періодом 2022-2024 роки. Це підсилює тривогу щодо динаміки правопорушень, пов’язаних із проходженням служби. Оцінки депутата і тренди, які фіксують правоохоронні органи, вказують на спільний вектор – проблематика набуває системного характеру.
Контекст і можливі наслідки
Масовий відтік із підготовчих центрів означає збої у графіках комплектування, зриви навчальних програм та перевитрати ресурсу на доукомплектування і повторне навчання. Для суспільства це може мати ефект доміно: від зниження довіри до інститутів до зростання навантаження на військове правосуддя й логістику. У довгостроковій перспективі висока частка СЗЧ (самовільне залишення частини) загрожує дисбалансом між реальною та плановою боєздатністю, а також репутаційними втратами у міжнародних партнерів.
Що, за словами Костенка, не працює і що може змінити ситуацію
- Відсутність, на його погляд, достатніх заходів із повернення тих, хто полишив центри підготовки.
- Недостатні стримуючі механізми, які б унеможливлювали втечі та заохочували виконання обов’язку.
- Потреба в системних рішеннях – від прозорої комунікації про умови служби до алгоритмів контролю та супроводу призовників у період навчання.
Ключовим є поєднання превенції та відповідальності: коректна інформація про реальні умови, доступ до психологічної підтримки, чіткі правила та невідворотність наслідків у разі порушень. Саме так формується комплексна відповідь на зростання СЗЧ і ухилення.
Коротко по фактах
| Твердження/Показник | Джерело |
| 80% призовників тікають із центрів підготовки | Роман Костенко |
| Кількість СЗЧ може зрівнятися з чисельністю чинної армії | Роман Костенко |
| У неповний 2025 рік зафіксовано більше втеч зі служби, ніж за 2022-2024 роки разом | Офіс Генпрокурора |
Лінія відповідальності: що це означає для читачів
Сигнал простий: проблема не точкова, вона системна. Якщо тенденцію не зламати, кадровий дефіцит може стати хронічним і дорожчим для держави у всіх вимірах – від безпеки до економіки. Кожна сторона процесу – від державних інституцій до громадян – впливає на результат. Усвідомлене ставлення, прозорі правила і підтримка тих, хто служить, – це мінімум, без якого стабільності не буде.
