Після гучних дискусій у залі суду Тернополя шість військовослужбовців відправлені до СІЗО без застави. Їм інкримінують катування, розбої, а також незаконне позбавлення волі чи викрадення людей і незаконне заволодіння авто. Засідання розтягнулися на два дні – обвинувачені просили замінити державних захисників, однак суд обрав найсуворіший запобіжний захід.
Історія викликала резонанс не лише через склад пред’явлених підозр, а й через те, що йдеться про військових у розпал повномасштабної війни. Захист наполягав на м’якіших умовах, зокрема на поруці командирів, та суд залишив усіх шістьох під вартою.
Що постановив суд і які аргументи почули
Суд вирішив помістити шістох військових до слідчого ізолятора без права внесення застави. За словами сторони обвинувачення, йдеться про злочини, пов’язані з насильством, тож ризики впливу на свідків і постраждалих є високими. Адвокати, своєю чергою, підкреслювали, що підзахисні служать за контрактом, мають позитивні характеристики і готові з’являтися на всі виклики слідства.
- Позиція прокурора – ризик тиску на свідків і потерпілих у разі перебування на волі.
- Позиція захисту – служба за контрактом, добровільність, позитивні характеристики, готовність до поруки.
- Рішення суду – тримання під вартою без застави для всіх шістьох підозрюваних.
«Злочини в даному кримінальному проваджені є злочинами, які пов’язані з застосуванням фізичного насильства… перебуваючи на волі підозрюваний зможе… впливати на потерпілих, щоб вони змінили надані покази».
«…він не є мобілізований, а служить за контрактом… має позитивні характеристики… впливати на свідків фізично неможливо… прошу обрання більш м’якого запобіжного заходу».
Передісторія: як спалахнув тернопільський скандал
Днями Тернопіль обговорював інцидент із нібито спробою мобілізувати тренера місцевої футбольної команди. Місцеві медіа писали, що це були не співробітники ТЦК, а представники «однієї з бригад». У мережі окремі користувачі пов’язували подію з Третьою штурмовою, однак підрозділ прямо цього не підтвердив, заявивши лише про відкритість до співпраці з правоохоронцями.
Заступник командира 3-го армійського корпусу Дмитро Кухарчук коментував затримання групи військових, яких онлайн-спільнота пов’язувала з Третьою штурмовою. Тернопільський обласний ТЦК, зі свого боку, не заперечував факту залучення бойових підрозділів до оповіщення громадян, без конкретизації назв. Раніше місцевий активіст стверджував, що цих військових залучили до мобілізаційних заходів, однак частина з них, за його словами, діяла всупереч закону.
У четвер, 16 жовтня, у Тернополі відбулися засідання щодо запобіжних заходів для затриманих. Нині ухвалено рішення – усі шестеро залишаються під вартою.
Позиція командування: «краще на службі, ніж у СІЗО»
Командири просили віддати бійців на поруки, наголошуючи на їхній компетентності та потребі на фронті. Один із командирів, Коловрат Кожемякін, публічно висловив незгоду з обраним запобіжним заходом і стверджував, що військові принесли б більше користі на позиціях за умови належної процесуальної дисципліни.
Правовий контекст: чому суди відмовляють у заставі
Українське законодавство дозволяє обрати тримання під вартою без визначення застави, коли йдеться про підозри у злочинах із насильством та наявні ризики тиску на свідків, перешкоджання слідству чи вчинення нових правопорушень. Суд враховує тяжкість інкримінованого, поведінку підозрюваних і можливість альтернативних заходів, як-от порука чи домашній арешт. У цій справі суд оцінив ризики як критичні.
Що це означає для громади та військових
Рішення суду сигналізує про пріоритет захисту прав потерпілих і забезпечення неупередженого слідства, навіть у чутливих справах, що стосуються військових. Для громади Тернополя це також маркер того, що резонансні інциденти будуть розглядатися публічно і за процесуальними стандартами. Сторони надалі можуть оскаржити ухвалу в апеляційному порядку.
Крапка наразі: чекаємо на докази
Підозрювані – не винні, доки їхня провина не доведена судом. Наступні кроки – робота слідства та судовий розгляд по суті. Для читачів це означає одне: стежити за офіційними повідомленнями, відокремлюючи факти від чуток, – і підтримувати верховенство права, яке має діяти однаково для всіх.
