Києву варто готуватися до складнішого повітряного сценарію. Начальник служби безпілотних систем НГУ «Хартія» Ігор Райков заявив, що російські FPV-дрони у близькі терміни можуть отримати суттєво більшу дальність. Йдеться про можливість долітати на 100 км, що відкриває нові маршрути атак і робить периферійні пуски небезпечнішими для великих міст. Військовий закликав посилити протиповітряну оборону Києва уже зараз.
Що саме прозвучало і чому це важливо
За словами Ігоря Райкова, технології ворога еволюціонують швидко: FPV-платформи стають дальнішими і стійкішими до перешкод. Якщо прогноз справдиться, уже у найближчі 3-6 місяців ці безпілотники зможуть запускатися з віддалених позицій, включно з майданчиків з території Білорусі. Це ускладнює виявлення і перехоплення, а також розширює географію потенційних загроз для столиці.
Окрема увага – до нових тактик керування, зокрема до експериментів з оптоволоконним керуванням. Такі рішення покликані зменшити вплив українських засобів радіоелектронної боротьби та покращити точність наведення в умовах міської забудови.
«Сьогодні це випадковість, а за три місяці це може стати нормою», – зазначив Райков, коментуючи відео з дроном, який рухався вулицями на оптоволоконі.
Критичні кроки для столиці вже сьогодні
Райков наголосив, що сил ППО потрібно більше – і в небі, і на землі. Йдеться про розгортання додаткових сенсорів, посилення мобільних груп та ширше застосування засобів РЕБ. Мета – збільшити імовірність перехоплення як повільних дронів-камікадзе, так і маневрових FPV-платформ на малих висотах.
- Посилення мережі спостереження: стаціонарні та мобільні пости виявлення на низьких висотах.
- Розширення мобільних груп ППО із нічною оптикою, акустичними сенсорами та РЕБ.
- Злагодження взаємодії: єдиний алгоритм між ППО, РЕБ і підрозділами сил оборони в місті.
- Оперативна логістика: швидка заміна елементів ППО і РЕБ у разі перенавантаження або втрати.
«Києву потрібно нарощувати сили ППО і прагнути , які летять на місто», – підсумував військовий.
Нові тактики ворога: що відомо
Російські FPV зазвичай працюють на коротших дистанціях, проте практики із ретрансляторами, зміненими антенами та альтернативними каналами зв’язку поступово розсувають межі. Додатково застосовуються способи маскування шумового профілю та польоту в «тінях» забудови, що ускладнює роботу датчиків. Відео з Краматорська, де фіксується дрон з оптоволоконним підключенням, розглядають як прецедент для нових міських сценаріїв.
FPV і «Шахеди»: різні цілі, спільна відповідь
Окремі типи безпілотників мають різні профілі атаки. «Шахед» – повільніший, з більшою тривалістю польоту; FPV – маневровий і скорострільний у ближньому бою. Попри різницю, їх поєднання виснажує ППО і РЕБ, змушуючи оборону реагувати на кілька загроз одночасно. Саме тому Києву важливо паралельно посилювати і засоби вогневого ураження, і спроможності радіоелектронної протидії.
«Дрони майбутнього вже скоро зможуть долати 100 км і діставати великі міста зі стартів з віддалених майданчиків, у тому числі з території Білорусі», – застеріг начальник служби безпілотних систем НГУ «Хартія».
Що може зробити місто і містяни
Міські служби – розгортати додаткові системи сповіщення і зони заборони польотів для комерційних дронів. Підрозділи оборони – нарощувати навчання екіпажів ППО і РЕБ, уніфікувати протоколи взаємодії. Громадянам варто не ігнорувати тривоги, дотримуватися вказівок рятувальників і повідомляти про підозрілі об’єкти через офіційні канали.
Висновок – «Час нарощувати щит»
Сигнал від НГУ «Хартія» однозначний: вікно для підготовки коротке. Якщо FPV справді дістануть рубіж долітати на 100 км, столиця матиме справу з новою динамікою загроз. Завдання на зараз – посилити протиповітряну оборону Києва, масштабувати РЕБ і мобільні групи, а також підтримувати координацію між усіма складовими захисту. Чим швидше Київ адаптується, тим стійкішим буде до комбінованих атак.
