Щодня мільйони користувачів роблять репости – і не завжди замислюються про правові наслідки. В Україні діє норма, яка карає за поширення фейків та панічних чуток у мережі. Йдеться не про будь-яку помилку, а про випадки, коли доведено, що людина діяла навмисно. Розбираємося, що передбачає закон, на якій підставі штрафують і як не потрапити під відповідальність.
Що передбачає стаття 173-1 КУпАП
Стаття 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосується «поширювання неправдивих чуток», здатних викликати паніку серед населення або порушити громадський порядок. За таке правопорушення передбачено штраф 170-255 гривень. На перший план виходить ключовий критерій – доведений умисел: без нього покарати людину за публікацію або репост неможливо.
Притягнення до відповідальності можливе тоді, коли правоохоронці доведуть, що користувач свідомо поширював неправдиві чутки і усвідомлював наслідки – наголошують юристи.
Тобто випадковість чи помилка без злого наміру зазвичай не тягнуть штрафу. Однак сам факт відкриття провадження вже неприємний і забирає час на пояснення та суд.
Коли суди карають: рішення з практики
Українські прецеденти показують, що правоохоронці та суди стежать за інформаційним простором. У Донецькій області користувача Facebook оштрафували на 170 гривень за публікацію, яка могла спровокувати паніку. В іншому випадку в Києві чоловіка визнали винним за створення фейкового акаунта у Telegram, де він поширював вигадані історії про конкретну особу.
Обидві історії демонструють: механізм відповідальності працює, коли є докази наміру та реальної загрози громадському порядку. Навіть невеликий за сумою штраф стає сигналом, що відповідальність за контент у соцмережах – реальність.
Якщо репост випадковий
Коли користувач робить публічний репост сумнівної новини без злого наміру – суди часто закривають такі справи. Вирішальним є те, чи доведуть, що автор усвідомлено поширював неправду. Якщо ж навмисність не підтверджена, провадження зазвичай не доходить до штрафу.
Як не отримати адмінпротокол за публікацію
- Перевіряйте джерело – шукайте підтвердження у офіційних повідомленнях або в кількох авторитетних медіа.
- Зупиніться перед репостом – якщо є сумніви, не поширюйте матеріал до уточнення фактів.
- Додавайте контекст – позначайте неперевірену інформацію як непідтверджену, уникайте категоричних формулювань.
- Виправляйте помилки – видаляйте або оновлюйте публікації, якщо дізналися, що вони хибні.
- Не створюйте фейкові акаунти і не видавайте себе за іншу особу – це підвищує юридичні ризики.
- Зберігайте докази – робіть скриншоти джерел, щоб підтвердити добросовісність у разі питань.
Чому це важливо для користувача
Хоч суми штрафів невеликі, сам факт притягнення до відповідальності може мати неприємні наслідки – від конфліктів у спільноті до зіпсованої репутації. Публікації в соцмережах стають частиною цифрового сліду, і повернути їх у «нуль» складно. Відповідальне ставлення до контенту – найкраща профілактика.
Обережний клік – спокійний фід
Свобода слова у мережі невіддільна від відповідальності. Якщо кожен користувач перевірятиме факти і пам’ятатиме про статтю 173-1 КУпАП, ризик штрафу за поширення фейків зведеться до мінімуму. Одна пауза перед репостом може зекономити час, гроші та нерви.