Покровськ на Донеччині стрімко повторює долю зруйнованих Бахмута, Мар’їнки та Авдіївки. У місті, яке тримає удар щодня, за попередніми підрахунками лишається приблизно одна тисяча цивільних. На тлі постійної небезпеки з’являються свідчення про спроби виживання будь-якою ціною та розстріли місцевих мешканців у районі залізничного вокзалу.
Що відомо про ситуацію в Покровську
За словами переселенців і волонтерів, місто фактично живе у режимі надзвичайної небезпеки – обстріли не припиняються, а частина людей не встигає або не може виїхати. Покровськ опинився серед населених пунктів, які російська армія намагається стерти з карти, – і це напряму б’є по тих, хто залишається в домівках.
У відкритих повідомленнях згадуються випадки, коли мешканці змушені знаходити нетипові способи забезпечення їжею та чекати допомоги годинами. Окремі історії, зафіксовані на місці, свідчать про критичний дефіцит часу для порятунку поранених.
Свідчення переселенки з Авдіївки
Жителька Авдіївки Віра Хоменко, яка після евакуації понад два роки мешкала й працювала в Покровську, описує, що місцеві почали ставити сільця на птахів і зайців. За її словами, так люди намагаються втриматися на плаву в ситуації, коли доступ до ресурсів обмежений.
«Після виїзду з Авдіївки я жила у Покровську понад два роки. Тепер у дворі будинку в чаті ОСББ пишуть: ставлять сільця на птахів і зайців – щоб вижити»
За її постом у Facebook, настрій містян – як у «постапокаліптичні часи». Цей опис корелює з обстановкою, яку спостерігають волонтери на землі.
Кадри волонтера з району вокзалу
Волонтер Денис Христов, який займається евакуацією, оприлюднив кадри з місця подій у районі вокзалу, де, за його словами, видно вбитих російськими військовими цивільних. Серед них – жінка з тяжкими пораненнями ніг, якій, за оцінкою волонтера, не було звідки чекати допомоги. Поблизу лежав розстріляний дідусь, а далі – жінка з велосипедом.
«Поруч з пораненою – ще кілька тіл. На рейсах – мертвий чоловік. Одній дівчині намагався допомогти місцевий. Їхня подальша доля невідома»
Пізніше з’явилась згадка про групу російських військових, причетних до розстрілів цивільних, однак у наявних повідомленнях деталі не уточнюються. Будь-які додаткові обставини в джерелі не наведені, тож інформацію варто сприймати з обережністю й очікувати офіційних пояснень.
Що це означає для цивільних
У прифронтових містах, подібних до Покровська, мирні жителі стикаються з комплексом ризиків: від переривання медичної допомоги до складнощів із доступом до їжі та води. Кожен епізод затримки з евакуацією збільшує небезпеку для життя, особливо під час вуличних боїв або масованих обстрілів.
- Небезпека на відкритих ділянках – вокзали, перехрестя, подвір’я є потенційними зонами ураження.
- Дефіцит часу для порятунку – швидка допомога часто не може дістатися до поранених.
- Психологічний тиск – постійні тривоги та свідчення насильства підривають ресурс витримки громад.
Для тих, хто не виїхав, ключовими стають локальні горизонтальні зв’язки – сусіди, волонтери, чати ОСББ. Саме через них люди координують мінімальні побутові потреби та намагаються підтримати одне одного.
Що лишається невідомим
Стан частини поранених з кадрів волонтера, а також подальша доля людей, яким намагалися допомогти очевидці, наразі невідомі. Так само бракує підтвердженої інформації про те, що сталося з групою російських військових, на яку вказують свідки.
Очікуються додаткові офіційні повідомлення та перевірені дані від компетентних органів і гуманітарних місій. До їх оприлюднення важливо покладатися на факти, які вже задокументовані та підтверджені.
Лінія виживання
Покровськ опинився на межі – між фронтом і цивільним життям, яке тримається на волі людей і допомозі одне одному. Донеччина знову демонструє, що ціну цієї війни сплачують передусім громадяни, які залишилися у своїх домівках.
Поки місто під вогнем, головна надія – на безпечні коридори, роботу волонтерів та зважені рішення тих, хто ще може виїхати. Наслідки для мирного населення прямо залежать від доступу до евакуації й базових сервісів, які у таких умовах часто стають недосяжними.
