Французьке видання Le Monde опублікувало матеріал про те, як похоронний сектор в Україні змінився під час повномасштабної війни. На ринку, який і до 2022 року мав структурні проблеми, останні три роки прискорили негативні тенденції. Журналісти фіксують агресивні методи конкуренції, коли компанії намагаються першими дістатися до родин загиблих – від неформальних домовленостей до грошових виплат за інформацію про смерть.
Що з’ясувало Le Monde
За даними видання, співробітники приватних агенцій приїздять на місця ракетних і дронових ударів, аби одразу запропонувати свої послуги близьким загиблих. Частина гравців ринку, за свідченнями співрозмовників Le Monde, має неформальні домовленості з поліцією, лікарнями та моргами – за «винагороду» вони отримують інформацію швидше за інших.
Один зі співробітників великої компанії «Анубіс», який працює в Одесі та погодився говорити анонімно, описує конкуренцію як боротьбу за «першість біля будинків горя».
«Полювання на тіла» і «купівля інформації»
Інсайдер розповідає про розгалужену систему «наводок», пояснюючи, що без участі в ній заробіток падає. Участь медиків екстреної допомоги та персоналу моргів, за твердженнями співрозмовників, оплачується окремо – залежно від ролі та швидкості передачі даних.
«Ми полюємо на тіла. Це як тварини в джунглях. Лев отримає найкращу частину, гієнам доведеться задовольнитися рештою», – розповів співробітник «Анубіса», якого видання називає вигаданим ім’ям Іван.
За його словами, таку практику він називає «купівлею інформації», а не корупцією, адже «на хаотичному ринку кожен хапає, що може».
Гроші та тарифи: як змінилися суми
Розслідування фіксує суттєве подорожчання послуг і зростання доходів учасників ринку. Видання подає такі цифри:
- Поховання до лютого 2022 року – 200 доларів США у середньому (офіційні дані).
- Сьогодні послуги – 500-1000 доларів США у компанії «Анубіс».
- Елітна труна – до 10 000 доларів США.
- Інформатори отримують 70-120 доларів США за повідомлення про смерть, за свідченням працівника швидкої допомоги в Одесі.
- Щомісячний дохід 1000-1500 доларів США – середній діапазон у секторі, за словами одеського співрозмовника.
- Влітку 2024 року той самий співробітник заробив близько 3000 доларів США на тлі більшої смертності, пов’язаної з аномальною спекою та блекаутами через російські удари по енергетичній інфраструктурі.
Цивільні та військові поховання: де найчастіше зловживання
Найбільш уразливими, за спостереженнями активістів, є родини цивільних – вони рідше знають реальні тарифи та права. Водночас корупційні практики трапляються і під час поховань військових, попри більш чіткий порядок. Вартість поховання солдатів покривається місцевою владою і становить близько 15 000 гривень – у цей пакет входять труна, хрест і транспорт. Додаткові послуги оплачуються сім’ями окремо.
«Чим заможнішими вони виглядають, тим вища ціна», – каже антикорупційний активіст Михайло Серебряков про те, як окремі компанії нібито коригують прайс.
Окрема зона ризику – морги. За свідченнями родин і співрозмовників Le Monde, інколи проводяться зайві розтини, аби виставити рахунок за непотрібну «послугу». У поєднанні з гострим стресом і браком часу це створює простір для зловживань.
Травма суспільства як ґрунт для «чорного ринку»
Представник державного підприємства «Спецкомбінат» та ветеран бригади «Азов» Олександр Скорик вважає, що ключовим чинником є колективна травма – тема смерті стала надто болісною, і люди уникають публічних розмов про обман.
«Сьогодні все, що пов’язано зі смертю, занадто болісно… Війна – ідеальний час для процвітання цієї похоронної мафії», – зазначив Скорик.
Що це означає для родин: коротка пам’ятка
- Вимагайте письмовий кошторис перед замовленням будь-яких послуг і зберігайте всі чеки.
- Перевіряйте, що входить у гарантований пакет для військових поховань від місцевої влади.
- Не погоджуйтеся на усні «наводки» і негайні рішення під тиском – візьміть час на порівняння пропозицій.
- Фіксуйте підозрілі вимоги оплати за непередбачені процедури в морзі та звертайтеся до правоохоронців.
Підсумок – ринок болю, що потребує правил
Матеріал Le Monde окреслює ринок, де дефіцит довіри і тиск часу стають інструментом заробітку. Чіткі правила гри, прозорі ціни та контроль з боку громад і держави – те, що може зменшити спокусу монетизувати горе. Родинам варто діяти обачно та документувати кожен крок – це зброя проти зловживань.
