РФ уночі здійснила масовану атаку на критичну інфраструктуру України – основний удар припав на енергетику України, зокрема на газову інфраструктуру. Повітряні сили повідомили про масштабне застосування як дронів-камікадзе, так і ракет різних типів. Зафіксована тактика вказує на спробу виснажити ППО та створити ризики для газопостачання у кількох регіонах.
Де були ударні точки
Під вогнем опинилися об’єкти паливно-енергетичного комплексу, насамперед газовий сегмент. Росія завдавала ударів по газовидобувних ділянках і розподільчих станціях у Полтавській та Харківській областях. Також під обстрілами опинилися споріднені об’єкти на заході України, що свідчить про спробу одночасно вразити кілька ланок газової інфраструктури.
Зосередження вогню на різних ділянках мережі може ускладнити оперативне відновлення та логістику. Водночас офіційні служби продовжують оцінювати наслідки та уточнювати масштаби пошкоджень.
Склад удару: ракети і дрони
Цього разу противник використав комбіновану схему – від дронів-камікадзе до високошвидкісних ракет. Повітряні сили ЗСУ підтверджують такі параметри атаки, що є важливими для розуміння рівня загрози та можливостей протиповітряної оборони.
- 320 ударних БпЛА типів «Шахед», «Гербера» та інших.
- 37 ракет загалом, з них 28 балістичних.
- Серед балістичних: 2 «Кинджали» та 26 «Іскандер-М».
Балістична загроза: чому це критично
Балістичні ракети летять по крутій траєкторії та мають високу швидкість, що суттєво зменшує час на реагування. Перехоплення таких цілей можливе лише системами, здатними протидіяти балістичним загрозам, зокрема комплексами типу Patriot. Питання наявності та кількості подібних систем залишається відкритим на тлі збільшення частоти застосування балістики окупантами.
Комбінований характер атаки – одночасне використання великої кількості БпЛА та ракет – покликаний перевантажити оборону, ускладнити розвідку цілей і створити вікна для прориву балістичних ракет до критичних об’єктів.
Що це означає для енергосистеми та споживачів
Удари по газовидобутку та розподілу можуть спричиняти короткострокові перебої в роботі окремих ділянок мережі й потребують швидкого відновлення. Пріоритет – безпека персоналу, локалізація пошкоджень і перенаправлення потоків там, де це можливо. Водночас системні атаки по енергетичній інфраструктурі змушують посилювати резервування та захист критичних пунктів.
Для споживачів важливо стежити за офіційними повідомленнями щодо стабілізаційних заходів і можливих тимчасових обмежень. Утім, масштаб і характер удару ще оцінюється профільними структурами, тож остаточні висновки будуть оголошені після перевірок.
Офіційні дані Повітряних сил
Повітряні сили ЗСУ уточнили типи та кількість засобів ураження, застосованих у цій атаці. Ключовий акцент – перевага балістики серед залучених ракет і необхідність систем, що можуть її перехоплювати.
За даними Повітряних сил: у нічній атаці РФ використала 320 ударних БпЛА та 37 ракет. Із них 28 – балістичні: 2 «Кинджали» і 26 «Іскандер-М». Для перехоплення балістичних цілей потрібні системи рівня Patriot.
Безпека та стійкість
Стійкість енергосистеми багато в чому залежить від оперативності ремонтних бригад і рівня захисту об’єктів. Посилення ППО у зонах критичної інфраструктури, розосередження потужностей та резервування – ключові кроки для мінімізації наслідків повторних атак. Відомства закликають покладатися на перевірені канали інформації.
Короткий підсумок – енергетичний фронт тримає оборону
Нічна атака РФ засвідчила націлення на газову інфраструктуру і масштабне застосування балістики. Підтверджені цифри – 320 ударних БпЛА та 37 ракет, серед яких 28 балістичних – вказують на підвищений рівень загрози для об’єктів енергетики. Для читачів це означає пильність до офіційних повідомлень і розуміння, що захист критичної інфраструктури потребує часу, ресурсів і технологій рівня Patriot.
