Україна формує впізнаваність не лише через прапори та історію, а й через національну кухню. Відомий шеф-кухар Євген Клопотенко уже 3-й рік готує для найвищих іноземних делегацій, які приїздять до Києва. В основі меню – глибоко ідентичні страви, що розповідають про країну без перекладача. У дипломатичному середовищі цей підхід уже називають Soft Hard Power – м’яка сила через смак, що здатна впливати на результат зустрічей.
Що саме подають іноземним гостям
Меню для офіційних делегацій збирають із традиційних позицій, але з акцентом на локальні смакові відтінки. Головне слово – борщ, причому в різних регіональних інтерпретаціях, що демонструють ширину української гастрономічної мапи. Поруч із ним – качана каша, верещака та добре відомі сирники, які нерідко стають відкриттям для високих гостей.
- Борщ – регіональні версії з різними техніками та подачею;
- Качана каша – страва з виразним зерновим характером;
- Верещака – історичний рецепт із м’ясною основою;
- Сирники – ніжний десерт на основі сиру як яскравий фінал трапези.
Такий підбір дозволяє одночасно показати глибину традицій та сучасний підхід до подачі. Кожна позиція – маленька гастрономічна історія про країну, її регіони та людей.
Для кого і як готують
Страви від шефа подають міжнародним делегаціям і світовим лідерам, що відвідують Україну. Організація вечерь враховує культурні та безпекові нюанси. Наприклад, для лідера Індії діяли посилені протоколи: частину страв адаптували – інгредієнти попередньо подрібнювали у блендері, щоб відповідати вимогам безпеки та дієтичним обмеженням.
Британський політик Борис Джонсон під час візиту вперше скуштував сирники і з перших вуст дізнався, що борщ – саме українська страва. Такі деталі запам’ятовуються та формують міцні асоціації з країною.
Soft Hard Power на практиці
Модель Soft Hard Power працює просто: спершу – культурна дипломатія через страву, потім – предметні розмови за столом переговорів. Їжа знижує напругу, відкриває двері до довіри й підкреслює ідентичність без зайвих пояснень. Для України це спосіб ненав’язливо, але переконливо розповісти про себе через автентику, яку неможливо підробити.
- допомагає налагодити контакт під час офіційних зустрічей;
- підсилює меседжі про унікальність культури та історії;
- залишає у гостей чіткий «смаковий» маркер країни.
Контекст: чому саме борщ
Український борщ – не лише страва, а й частина культурної спадщини. У 2022 році ЮНЕСКО внесло «культуру приготування українського борщу» до Переліку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. Це міжнародне визнання підсилює позицію України в комунікації про власну ідентичність.
Кулінарна дипломатія активно використовується багатьма державами – від презентацій національних меню на самітах до спеціальних прийомів для офіційних делегацій. Україна інтегрує цей інструмент системно, пропонуючи гостям не «ф’южн заради ефекту», а перевірену часом класику з сучасною подачею.
Хто останнім часом приїздив
Серед гостей України останніх місяців – європейські лідери Еммануель Макрон, Дональд Туск, Кір Стармер та Фрідріх Мерц. Такі візити супроводжуються протокольними подіями, де національна кухня стає органічною частиною спілкування. Це ще одна нагода показати країну через її автентичний смак.
Український борщ внесений до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО у 2022 році. Борис Джонсон під час візиту вперше скуштував українські сирники та дізнався про українське походження борщу. Для лідера Індії страви готували з урахуванням особливого протоколу безпеки – інгредієнти подрібнювали у блендері.
Смак, що працює на імідж
Українська кухня доводить свою дипломатичну дієвість – від борщу до сирників. Національна кухня стає мовою, яку розуміють усі, і яка залишає емоційну пам’ять про країну. Для читача це означає просту річ: підтримуючи власні гастрономічні традиції, ми інвестуємо в міжнародний імідж України – смачно, переконливо й по-справжньому.
