Російські війська змінюють тактику далекобійних ударів по Україні. Замість розпорошених масових обстрілів вони переходять до поетапної тактики – цілеспрямованих серій ударів по регіонах, що б’ють по ключових вузлах енергосистеми. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики наголошують: мета – масштабно порушити роботу енергетичної інфраструктури і створити дефіцит у східних областях.
Що саме змінилося
За спостереженнями ISW, узимку 2022–2023 років РФ застосовувала «килимові бомбардування» по всій країні. Тепер російська армія вдаряє регіон за регіоном, концентруючись на виробництві електроенергії та її розподілі – зокрема на підстанціях. Окрема увага – прифронтовим і прикордонним районам: регулярні локальні удари фіксують на Сумщині та Чернігівщині, а також періодично на Харківщині, Одещині, Миколаївщині та Дніпропетровщині.
ISW описує нову побудову ударів: серії хвиль із кількома дронами щогодини, а згодом – масовані ракетні удари. Такий ритм виснажує ППО і підвищує шанс ураження складових енергосистеми.
Ключові цілі атак
- Генерація – виведення з ладу окремих енергоблоків електростанцій.
- Розподіл – удари по підстанціях і лініях, що забезпечують перетоки між регіонами.
- Газова інфраструктура – спроби зірвати стабільні постачання палива для електро- і теплогенерації.
- Наземні лінії зв’язку (GLOC) – вплив на логістику палива та ремонтних бригад.
У звіті ISW із посиланням на джерела зазначено: «одного точного влучання достатньо, щоб вивести з ладу енергоблок електростанції», а також, що РФ ускладнює оборону, збільшуючи кількість дронів на кожну ціль.
Технологічні акценти: термобаричні боєголовки і укриття
Аналітики звертають увагу на технологічні адаптації: російські «Шахеди» оснащують термобаричними боєголовками. Це підвищує їхню ефективність навіть проти цілей, розміщених у укріплених укриттях, які Україна встановлює для захисту енергооб’єктів. Така комбінація змушує операторів ППО та енергетиків шукати нові підходи до розосередження і маскування обладнання.
Фронт і тил: чому генератори не панацея
За даними ISW, удари по енергетиці в прифронтових районах можуть змусити українські підрозділи перемикатися на генератори. Але вони потребують стабільних поставок палива, тож будь-який вплив на GLOC підвищує вразливість до повторних ударів. Паралельно РФ прагне створити дефіцит електроенергії на сході, де споживання більше і значну частину місцевої генерації вже знищено, поступово зменшуючи перетоки із заходу на схід.
Контекст останніх місяців
Раніше The Washington Post повідомляла, що РФ поповнила запаси безпілотників. Після удару по Трипільській ТЕС експерти застерегли: найбільш уразливою може бути газова інфраструктура – вона складається з тисяч розподілених об’єктів від видобутку до транспортування та розподілу. Також ISW відзначав, що у вересні російські війська нерегулярно запускали ракети вночі, ймовірно, накопичуючи боєзапас для подальших масованих атак.
Що це означає для споживачів і бізнесу
- Можливі локальні перебої живлення у регіонах, на які спрямовано поетапні хвилі ударів.
- Зростання значення резервних джерел енергії для лікарень, водоканалів, зв’язку та дата-центрів.
- Підвищена увага до диверсифікації палива і захисту газової інфраструктури.
- Необхідність планувати оперативну логістику палива на випадок перебоїв із GLOC.
Підсумок дня: енергостійкість як стратегія
Зміна підходу РФ – це спроба знайти слабкі місця між генерацією, розподілом і паливною логістикою. Для читача це означає просту річ: стійкість починається з підготовки – від резервного живлення до базових планів дій під час відключень. Чим розосередженіша і гнучкіша система, тим менше шансів у поетапних атак.
