На українському фронті знову фіксують випадки газової гангрени – інфекції, яку історично пов’язували з окопами Першої світової. Лікарі повідомляють, що затримки евакуації через постійну повітряну загрозу і активність безпілотників лишають поранених без своєчасної допомоги. Як наслідок, стрімке руйнування м’язової тканини прогресує за короткий час і різко підвищує ризики для життя. Видання The Telegraph звертає увагу: сучасна позиційна війна відтворює умови, за яких ця інфекція колись косила солдат.
Що таке газова гангрена і чому вона така небезпечна
Газова гангрена – це тяжке бактеріальне ураження м’язів, яке спричинюють мікроорганізми Clostridium. Інфекція активно розвивається у мертвих або позбавлених кисню тканинах, створюючи газ під шкірою. На відміну від звичайної гангрени, цей процес має блискавичний перебіг і часто закінчується смертю без невідкладного втручання.
Типові ознаки, на які звертають увагу медики
- сильний, непропорційний до виду рани біль;
- швидкий набряк і напруження тканин;
- зміна кольору шкіри – від блідої до буро-фіолетової;
- характерне потріскування під шкірою через рух газів.
Чому випадків стає більше саме зараз
За даними українських лікарів, критично впливають затримки евакуації поранених, які інколи тривають днями або навіть тижнями. У таких умовах первинна обробка ран та своєчасне введення антибіотиків стають недосяжними. The Telegraph зазначає, що у підземних стабілізаційних пунктах поранені очікують транспортування довше, ніж потрібно для безпечного вікна лікування, що і підштовхує поширення інфекції.
«Ми стикаємося із затримками евакуації, яких не було, мабуть, ще з часів Другої світової війни… Через це з’являються патології, яких ми ніколи раніше не бачили», – розповів один із українських медиків.
Як лікують: коли кожна година має значення
Медики наголошують: базова стратегія – це хірургічне очищення рани і видалення некротичних тканин, а також введення потужних антибіотиків внутрішньовенно. Без лікування, за словами фахівців, смертність сягає майже 100%. Втім, у фронтових реаліях такі дії часто ускладнені – і саме це робить інфекцію особливо загрозливою для поранених.
«Зазвичай лікування передбачає хірургічне очищення та внутрішньовенне введення сильних антибіотиків. Без втручання смертність близька до 100%», – пояснила Ліндсі Едвардс, Кінгс-Коледж Лондона.
Хто у групі ризику
Найчастіше інфекція виникає після вибухових і вогнепальних поранень, особливо якщо людина не потрапляє до лікарні у перші години. Ризики зростають, коли рана забруднена ґрунтом або уламками, а доступ до повітря і кисню обмежений.
Історичний паралель: уроки ХХ століття
Під час Першої світової війни окопи розташовувалися на вологих, брудних ґрунтах, часто забруднених гноєм – природним середовищем для Clostridium. До появи антибіотиків смертність була катастрофічною. У Другу світову масове застосування антибіотиків різко знизило ризики, однак сьогодні дефіцит медикаментів і складності евакуації на фронті знову створюють небезпечні умови, подібні до столітньої давнини.
Що це означає для військових і суспільства
Ситуація підкреслює важливість швидкої медичної допомоги та доступу до стерильних матеріалів на лінії зіткнення. Кожна додаткова година без обробки рани підвищує ризик важких ускладнень. Для тилових лікарень це означає збільшення навантаження на хірургічні бригади і потребу у резерві антибіотиків, а для суспільства – необхідність підтримки медичної логістики та навчання базовим правилам перев’язки.
Підсумок: час – критичний ресурс
Газова гангрена – це інфекція, яка не пробачає зволікань. Умови сучасної війни роблять швидку евакуацію вирішальною, адже лише своєчасна санація ран і введення антибіотиків знижують ризик смертельних наслідків. Пильність і підготовка – інструменти, які допомагають зберегти життя навіть у найскладніших обставинах.
