Фетальний алкогольний спектр порушень – повністю запобіжна, але досі недооцінена проблема для системи охорони здоров’я. У відповідь на прогалини у практиці Центр громадського здоров’я протягом 2025 року запускає серію дій для лікарів. Мета – дати фахівцям прості інструменти для оцінки ризиків, коротких інтервенцій і послідовного консультування. Йдеться про конкретні кроки, які мають наблизити рутинну медичну допомогу до міжнародних підходів.
Що сталося: старт пакету дій з профілактики ФАСП
Центр громадського здоров’я запровадив у 2025 році комплекс заходів для роботи з вагітними та жінками, які планують вагітність. Ключовий елемент – запропонована амбулаторна модель консультування із застосуванням AUDIT-C та короткотривалих інтервенцій. Модель апробовано у медзакладах Києва в межах ініціативи JA PreventNCD, а за результатами буде підготовлено рекомендації для масштабування. Паралельно проведено тренінги з технік мотиваційного інтерв’ю для підтримки відмови від алкоголю. Також створено спеціалізований онлайн-курс для лікарів, який за рік пройшли понад 8 500 медичних працівників.
Деталі та контекст: дані, стандарти, виклики
ФАСП – це група порушень розвитку, спричинених вживанням алкоголю під час вагітності; найтяжча форма – фетальний алкогольний синдром з характерними ознаками, затримкою росту та ураженням нервової системи. За оцінками ВООЗ, у 2019 році в Україні поширеність ФАС становила 50 на 10 000 дітей – це оцінка, а не результат щорічного обліку. За даними НСЗУ, у 2020-2024 рр. діагноз «ФАС» встановлено 363 дітям, що відповідає приблизно 0,05 випадків на 1000 дітей.
Попри ризики, профілактика ФАСП у щоденній практиці залишається фрагментарною. Лікарі переважно спираються на загальні матеріали, тоді як валідовані скринінгові інструменти (AUDIT-C, T-ACE, TWEAK) не включені до затверджених стандартів допомоги вагітним. Стандарт «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю» зобов’язує використовувати AUDIT лише серед людей із залежностями, у тому числі серед вагітних та тих, хто планує вагітність. Натомість стандарт «Нормальна вагітність» не містить чітких кроків щодо оцінки вживання алкоголю та структурованого консультування.
- 100% випадків можна запобігти – профілактика залежить від повної відмови від алкоголю під час вагітності.
- Україні бракує надійних даних про поширеність ФАСП і систематичного обліку випадків.
- ЦГЗ посилює освітні ресурси та алгоритми для лікарів, щоб стандартизувати консультування.
За оцінками ВООЗ, поширеність ФАС в Україні у 2019 році становила 50 на 10 000 дітей. У 2020-2024 рр. діагноз «ФАС» встановлено 363 дітям. Понад 8 500 медичних працівників пройшли новий онлайн-курс ЦГЗ з мотиваційного консультування.
Що це означає: практичні наслідки для лікарів і пацієнток
Пілот моделі консультування з AUDIT-C та тренінги з мотиваційного інтерв’ю створюють основу для уніфікованої роботи з ризиками вживання алкоголю. Масштабування підходу може дати лікарям чіткий алгоритм, а пацієнткам – послідовне повідомлення про безпечну поведінку. Це підвищить ймовірність раннього виявлення ризиків і своєчасної підтримки відмови від алкоголю. Національна участь у JA PreventNCD, що об’єднує 25 країн і понад 100 партнерів за підтримки EU4Health, додає ресурсів для впровадження системних профілактичних практик.
ФАСП має довготривалі наслідки для дитини, родини та системи охорони здоров’я, але профілактика залишається найефективнішим рішенням. Посилення навчання, алгоритмів і інформаційної підтримки – крок до того, щоб профілактика стала частиною кожного візиту під час вагітності та планування. Це інвестиція у здоров’я майбутніх поколінь і розвиток людського капіталу.