10 лютого у Києві відбулося засідання колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Чиновники та парламентський комітет підбили підсумки 2025 року та затвердили орієнтири на 2026‑й. Ключовий драйвер – електронні аукціони у системі Прозорро.Продажі, що принесли суттєве поповнення бюджету та ресурс для відтворення риби. Фокус наступного року – подальша цифровізація, посилення контролю та глибша інтеграція до стандартів ЄС.
Підсумки засідання: цифри, які змінюють галузь
У роботі засідання взяли участь заступники міністра Тарас Висоцький та Ірина Овчаренко, голова профільного комітету Верховної Ради Олександр Гайду та керівник Держрибагентства Ігор Клименок. Повноцінне впровадження аукціонів у Прозорро.Продажі забезпечило державі 52,3 мільйона гривень у 2025 році проти 15,4 мільйона гривень у 2021‑му. Із цієї суми 11,1 мільйона гривень до спеціального фонду спрямували на зариблення водойм, поєднавши прозорий розподіл ресурсу з його відтворенням. Упродовж року відбулося 599 аукціонів і укладено 189 договорів щодо 260 лотів. Найвищу активність зафіксовано на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, у пониззі Дністра, Дністровському лимані та на Дунаї.
Деталі виробництва та зариблення: результати 2025 року
Галузь зберігає виробничу динаміку: вилов водних біоресурсів перевищив понад 11,4 тисячі тонн, а обсяги аквакультури склали понад 16 тисяч тонн, переважно у ставкових господарствах. У секторі працюють близько 6,5 тисячі осіб, що свідчить про стабільний кадровий потенціал. За рік у водойми вселили майже 11 мільйонів екземплярів водних біоресурсів, у тому числі завдяки коштам від аукціонів. Додатково здійснено зариблення обсягом 50 тонн коропа, товстолоба та білого амура у Дністровському лимані, а також Кременчуцькому і Канівському водосховищах.
Меліораційна реформа та інфраструктура: хто і як керуватиме водою
У межах меліоративної реформи в Україні вже зареєстровано 75 організацій водокористувачів, із яких вісім отримали у власність об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем. Паралельно держава приймає у сферу управління відповідні інфраструктурні об’єкти та передає меліоративні системи в регіонах. Триває залучення міжнародних партнерів для модернізації та підвищення енергоефективності державної інфраструктури. У більшості областей діють програми розвитку рибного господарства до 2030 року з фінансуванням, що в окремих регіонах сягає сотень мільйонів гривень.
Євроінтеграція та ринок: правила гри і заміщення імпорту
Держрибагентство реалізує план імплементації 20 основних актів права ЄС у сферах інспекції, контролю та моніторингу. Підготовлено законопроєкт щодо впровадження норм ЄС і вдосконалення держрегулювання, а також напрацьовуються підзаконні акти з протидії незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству. Для підтримки вітчизняного виробника держава розгорнула координацію між замовниками та рибними підприємствами. Створено окремий інформаційний простір із каталогом продукції, даними про потужності та узагальнені потреби закупівель, що дозволяє планувати постачання.
- Повна цифровізація розподілу водних ресурсів через аукціони Прозорро.Продажі.
- Спрямування частини доходів на екологічне відтворення – зариблення водойм.
- Гармонізація правил із ЄС для посилення контролю та прозорості галузі.
«Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі… понад 11 мільйонів гривень спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази», – Тарас Висоцький.
Що це означає для бізнесу і громад у 2026 році
Оголошені пріоритети на 2026 рік – подальша цифровізація управління галуззю, розширення програм зариблення, посилення контролю та глибша інтеграція до європейських стандартів. Для бізнесу це означає прозоріші процедури доступу до ресурсів, передбачувані правила й кращу координацію збуту. Для громад – стабільніше відтворення рибних запасів, інвестиції в інфраструктуру та робочі місця в регіонах. Для держави – підвищення ефективності управління водними ресурсами та більші надходження до бюджету без втрати екологічної стійкості.
