В Україні розгортається історія довкола 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Військова омбудсманка Ольга Решетилова звернулася до міністра оборони з проханням про повторну перевірку після того, як Військова служба правопорядку не підтвердила скарги бійців. Ідеться про заяви щодо побиття та психологічного тиску з боку командування. Міністерство оборони вже розпочало перевірку й обіцяє «певні заходи» за її результатами.
Що сталося: суть звернення
За словами омбудсманки, до її офісу надійшла низка заяв від військовослужбовців полку «Скеля». У зверненнях фігурують твердження про фізичне насильство та тиск у підрозділі. Після опрацювання повідомлень Решетилова поінформувала профільні інституції й ініціювала перевірки.
- Міністерство оборони – повідомлено про факти, викладені у скаргах;
- Генеральний штаб ЗСУ – поінформовано про обставини;
- Військова служба правопорядку – отримала звернення для реагування;
- Офіс генерального прокурора – скеровано заяву для правової оцінки.
Чому пролунала критика ВСП
Раніше у ВСП повідомили журналістам LIGA.net, що зареєстрували 13 скарг від бійців «Скелі» на неправомірні дії командування. Водночас під час перевірок ці факти, за офіційною відповіддю служби, не знайшли підтвердження. Саме це й стало підставою для повторного звернення омбудсмана до Міноборони та вимоги нового, незалежного вивчення матеріалів.
«До мене надходили скарги військовослужбовців, зокрема щодо фактів побиття та психологічного тиску в 425-му полку» – повідомила Ольга Решетилова в коментарі LIGA.net. «Враховуючи у цьому випадку неефективність Військової служби правопорядку, я звернулася до міністра оборони, щоб перевірити факти, які надійшли через скарги військових».
Що робить Міноборони зараз
Міністерство оборони проводить нову перевірку за фактами, наведеними у зверненнях. Очікується, що після її завершення відомство ухвалить процесуальні або дисциплінарні рішення. Офіційні висновки наразі не оприлюднювалися.
Контекст: навіщо створили інститут військового омбудсмана
Посаду військового омбудсмана запроваджено указом президента як окремий інструмент захисту прав військовослужбовців, резервістів і добровольців. Мандат передбачає реагування на індивідуальні та колективні звернення, координацію з силовими органами та ініціювання перевірок у підрозділах. Такий механізм покликаний швидше виявляти системні проблеми та запобігати їх повторенню.
Можливі наслідки для підрозділу
У подібних ситуаціях повторні перевірки зазвичай охоплюють розмови з особовим складом, аналіз журналів служби та медичної документації, а також оцінку управлінських рішень командування. У разі підтвердження фактів можливі кадрові рішення, дисциплінарні провадження або передача матеріалів до слідчих органів. Якщо ж дані не підтвердяться, Міноборони може посилити внутрішні процедури запобігання зловживанням.
Що це означає для військових і суспільства
Повторна перевірка – це сигнал, що скарги не ігнорують, а розглядають по суті. Для військових це шанс отримати процесуальний захист, для командування – можливість усунути порушення або підтвердити правомірність дій. Для суспільства – тест на прозорість процедур і здатність інституцій оперативно реагувати на чутливі випадки у військах.
Підсумок: курс на довіру
Справа 425-го полку «Скеля» показує, як працює нова інфраструктура захисту прав військових: від звернення – до звірки фактів і рішень. Чіткі висновки перевірки та їхнє виконання критично важливі для довіри до армійських інституцій і безпеки особового складу. Далі – слово за Міноборони.
