Українська урядова делегація провела у Брюсселі низку робочих зустрічей із європейськими партнерами – у фокусі Реєстр збитків та реформи у сфері моніторингу довкілля. Перемовини відбулися за підтримки Програми ООН з довкілля (UNEP). Основні теми – технічний запуск інструментів фіксації шкоди, збереження чутливих даних і підготовка доказів. Ці кроки важливі для притягнення агресора до відповідальності та планування зеленого відновлення країни.
Ключові домовленості: що саме обговорили в Брюсселі
На зустрічі з представниками Ради Європи під керівництвом виконавчого директора Register of Damage for Ukraine (RD4U) Маркіяна Ключковського обговорили технічні вимоги до подання матеріалів у Реєстр. Серед пріоритетів – захист службової та чутливої інформації, забезпечення якості доказів і застосування коректних методик оцінки шкоди та збитків. Окремо наголошено на необхідності тісної координації під час впровадження та пілотного тестування функціоналу Реєстру. Йдеться про покрокову підготовку до прийому заяв від усіх заявників.
Реєстр збитків створено Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року. До нього можуть звертатися приватні особи, юридичні особи та державні органи щодо шкоди, завданої агресією російської федерації проти України. Наразі триває підготовка змін до постанови № 326 від 20 березня 2022 року, а також опрацьовується запуск подання заяв від імені України через вебпортал «Дія». Мета – зробити процес подачі швидким, безпечним і зрозумілим.
Деталі та контекст: інституційна спроможність і євроінтеграція
Під час окремої зустрічі з Європейською Комісією українська сторона представила кроки зі зміцнення інституційної та адміністративної спроможності у сфері моніторингу довкілля. Було поінформовано про стан транспозиції директив ЄС щодо моніторингу атмосферного повітря та наявні виклики імплементації. До обговорення онлайн долучився Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він підкреслив потребу оновлення законодавства з урахуванням наслідків збройної агресії та практичного досвіду державного екоконтролю.
У центрі уваги також – формування нової архітектури охорони довкілля. Йдеться про створення моніторингової агенції, реформування та посилення інституційної спроможності Державної екологічної інспекції відповідно до рекомендацій Європейської Комісії. Україна поінформувала ЄК про досягнутий прогрес після технічних зустрічей у Берліні та Дессау з представниками IMPEL Network, Федерального міністерства довкілля Німеччини, а також Німецького та Австрійського агентств з охорони довкілля (UBA). Єврокомісія позитивно оцінила динаміку та підтримала підготовку техніко-економічного обґрунтування створення моніторингової агенції.
Ключові акценти, які пролунали під час зустрічей:
- розбудова системи моніторингу довкілля, інтегрованої у європейський простір даних;
- захист чутливої інформації та гарантії якості доказів у Реєстрі збитків;
- підготовка ТЕО майбутньої моніторингової агенції з урахуванням практик держав – членів ЄС;
- технічні підготовчі кроки для подання заяв від імені України через «Дію».
«Розбудова ефективної системи моніторингу довкілля є ключовою передумовою як для притягнення агресора до відповідальності, так і для планування зеленого відновлення України. Ми працюємо над тим, щоб ця система відповідала стандартам ЄС, була інституційно спроможною та інтегрованою у європейський простір даних», – зазначив заступник міністра Ігор Зубович.
Що це означає для громадян і держави
Після технічного запуску інструментів громадяни та бізнес зможуть подавати заяви до Реєстру збитків у стандартизований спосіб – з чіткими вимогами до доказів і захистом даних. Очікується, що використання вебпорталу «Дія» зробить процес подачі доступним і зручним. Для державних органів це означає перехід до системного збору і аналізу екологічних даних, сумісних зі стандартами ЄС. Розробка ТЕО моніторингової агенції і посилення інституційної спроможності дозволять пришвидшити реформи у сфері охорони довкілля.
Українську делегацію у Брюсселі представили фахівці Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України і керівництво Державної екологічної інспекції. Подальша координація з Європейською Комісією і Радою Європи триватиме на всіх етапах пілотного тестування та впровадження інструментів Реєстру.
