Війна входить у фазу, де вирішує не лише зброя, а й тверезий розрахунок. Міністр закордонних справ України Сибіга наголошує: усвідомлення реальних викликів і позбавлення ілюзій – ключ до того, щоб змусити Кремль зупинитися. На цьому тлі Київ робить ставку на технології: пріоритет – масове виробництво дешевих ударних і розвідувальних дронів, а не стратегічна ядерна зброя.
Два визначальні фактори нинішнього етапу
За словами міністра, результат війни залежатиме від того, наскільки суспільство та партнери тверезо оцінять реальні ризики та відмовляться від помилкових очікувань. У Кремля, підкреслив Сибіга, також мають зникнути ілюзії щодо «перемоги виснаженням». Вартість продовження агресії для Росії повинна перевищити ціну зупинки – це і є стратегічна мета України та її союзників.
Коли стане очевидним, що на полі бою Москва не здатна здобути перевагу, переговори про завершення війни перестануть бути абстракцією. До цього моменту потрібен злагоджений ресурсний і технологічний тиск.
Нова формула допомоги: від «скільки треба» до «наскільки можливо»
Сибіга закликає партнерів збільшити масштаби підтримки та змінити логіку: від принципу «стільки, скільки буде потрібно» до підходу «настільки сильно, наскільки це можливо». Ідеться не лише про обсяги, а й про темп – поставки мають випереджати потреби фронту, а не наздоганяти їх.
- Більше засобів ППО, ракет і боєприпасів – у короткі терміни.
- Пріоритетні інвестиції у виробництво безпілотних систем і РЕБ.
- Спільні програми з оборонною промисловістю для нарощення потужностей.
Дрони як нова перевага: ставка на масовість і ціну
Міністр підкреслив: у сучасній війні перевагу визначає не стратегічний арсенал, а масове виробництво дешевих ударних і розвідувальних дронів. Саме кількість, точність і швидкість оновлення платформ формують нову оперативну реальність. Україна робить цю технологію центром оборонної стратегії.
Така трансформація зменшує залежність від складних і довгих у виробництві систем, водночас створює тиск на логістику противника. Масовий флот безпілотників скорочує «вартість помилки» та підвищує темп операцій.
До 20 мільйонів у 2025 році: що означає ця цифра
За оцінкою Сибіги, Україна може вийти на обсяги виробництва до 20 мільйонів безпілотників у 2025 році – за умови швидкого та достатнього фінансування оборонної промисловості. Це не обіцянка, а орієнтир, який залежить від рішень урядів і бізнесу вже сьогодні.
Масштабування дасть ефект насичення фронту, розширить можливості розвідки і ураження та пришвидшить виснаження ресурсів ворога. Водночас критично важливими залишаються електронна боротьба, зв’язок і навчання операторів – без цього маса не перетвориться на перевагу.
Коли Кремль змінює курс
Сибіга вважає, що Путін буде змушений згортати війну тоді, коли стане очевидним: перемога на полі бою недосяжна, а продовження агресії занадто дороге. Тобто поєднання технологічного паритету та ресурсної переваги – шлях до примусу Росії до зупинки.
Саме для цього Україні потрібні швидкі рішення партнерів уже зараз – від фінансування до виробничих кооперацій. Мова про змусити Путіна припинити війну шляхом системного перевищення по можливостях.
Контекст: удари по енергетичній інфраструктурі
На тлі цих заяв Росія продовжує бити по критичній інфраструктурі. Нещодавно армія РФ обстріляла підстанції, що живлять підстанції Хмельницької та Рівненської АЕС. Такі атаки демонструють, чому питання темпу та обсягів допомоги не може відкладатися.
Посилення ППО та розбудова розвідки безпілотниками – це відповідь, що зменшує ефективність подібних ударів і підвищує стійкість енергосистеми.
«Ми перебуваємо у гонці з часом – і по ресурсах, і по технологіях. Нам потрібно досягти паритету та переваги, щоб змусити Путіна припинити війну». Міністр також закликав переходити від принципу «стільки, скільки буде потрібно» до «настільки сильно, наскільки це можливо».
Підсумок дня: формула тиску
Суть позиції МЗС проста: швидка та масштабна міжнародна підтримка плюс серійне виробництво БпЛА – це короткий шлях до того, щоб вартість продовження агресії стала для Кремля непідйомною. Для читача це означає одне: у війні вирішує не час, а швидкість рішень. Вікно можливостей відкрите – і темп визначає результат.
